Алергії на медикаменти у дітей 1-3 років
Алергія на медикаменти у дітей 1-3 років
Алергічні реакції на медикаменти у малюків — це ситуація, що викликає значну тривогу у батьків та вимагає уваги від лікарів. Важливо відрізняти справжню лікарську алергію, яка є реакцією імунної системи, від побічних ефектів, які є передбачуваною дією препарату.
Чому діагностика ускладнена?
У віці 1-3 років діти часто хворіють на вірусні інфекції. Ліки (зазвичай жарознижуючі або антибіотики) даються на тлі хвороби. Багато вірусних інфекцій самі по собі викликають висип (так звану вірусну екзантему). Тому, коли на 5-й день хвороби та прийому антибіотика у дитини з'являється висип, буває вкрай важко визначити, що є причиною — вірус чи ліки. У більшості випадків "винним" є саме вірус.
Найпоширеніші "винні" препарати та симптоми
Найчастіше у малюків реакції викликають:
- Антибіотики: Особливо амінопеніциліни (амоксицилін).
- Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ): Ібупрофен.
Найчастішим проявом є шкірний висип, який може виглядати як кропив'янка (свідчення негайної реакції) або кореподібний висип (відстрочена реакція). У рідкісних випадках можливі важкі системні реакції (анафілаксія). При будь-якій підозрі на лікарську алергію необхідно припинити прийом препарату та негайно зв'язатися з лікарем.
Пов'язані симптоми
Алергічні реакції у дітей 1-3 років
Загальні алергічні реакції у дітей 1-3 років: Становлення імунітету У віці від 1 до 3 років імунна система дитини продовжує активно розвиватися та "навчатися". Це період, коли малюк розширює свій раціон, більше контактує з навколишнім світом і, як наслідок, зустрічається з величезною кількістю потенційних алергенів. Алергічні реакції в цьому віці є дуже поширеними, і їхні прояви можуть змінюватися: шкірні симптоми можуть доповнюватися або навіть поступатися місцем респіраторним та травним. Що відбувається в імунній системі? Імунна система малюка все ще вчиться відрізняти безпечні речовини від небезпечних. У схильних до алергії дітей вона може надмірно реагувати на білки з їжі, пилку, домашнього пилу, запускаючи каскад реакцій з виробленням гістаміну. Це призводить до появи симптомів, які можуть вражати різні органи та системи. Основні види алергічних проявів у малюків Шкірні: Атопічний дерматит (екзема) залишається одним з найчастіших проявів. Також поширеною є кропив'янка та ангіоневротичний набряк. Травні: З розширенням раціону частота харчових алергій зростає. Вони можуть проявлятися болем у животі, блюванням, діареєю. Респіраторні: Саме в цьому віці часто дебютує алергічний риніт ("сінна лихоманка") та можуть з'явитися перші ознаки бронхіальної астми. Важливо пам'ятати, що не всі реакції є справжньою алергією. Іноді це може бути непереносимість або просто подразнення. Розібратися в цьому допоможе педіатр або дитячий алерголог.
Алергії на вакцини у дітей 1-3 років
Алергія на вакцини у дітей 1-3 років: Ризики та реальність Страх алергічних реакцій є однією з найпоширеніших причин занепокоєння батьків щодо вакцинації. Важливо чітко розрізняти нормальні, очікувані реакції на щеплення, які свідчать про роботу імунної системи, та справжні, вкрай рідкісні алергічні реакції. Нормальна реакція vs. Алергічна реакція Нормальні (очікувані) реакції: Місцеві: Почервоніння, набряк, біль у місці ін'єкції. Системні: Підвищення температури, млявість, сонливість. Це нормальна відповідь імунної системи. Справжні алергічні реакції: Це імунні реакції, зазвичай негайного типу, на один із компонентів вакцини. Вони є надзвичайно рідкісними (1-2 випадки на мільйон доз). Найчастіше це: Кропив'янка або набряк Квінке, що виникають протягом кількох хвилин або годин після вакцинації. Анафілактичний шок: Найважча, але вкрай рідкісна реакція. Саме тому після будь-якого щеплення дитина має перебувати під наглядом медичного персоналу протягом 30 хвилин. На які компоненти виникає алергія? Алергія виникає не на сам антиген (ослаблений вірус чи бактерію), а на допоміжні речовини: яєчний білок (в деяких вакцинах від грипу), желатин, дріжджі, антибіотики (неоміцин). Наявність у дитини атопічного дерматиту або харчової алергії не є протипоказанням до вакцинації, а навпаки, є показанням, оскільки такі діти важче переносять інфекції. Про календар щеплень читайте у статті "Календар вакцинації".
Алергії на дихальні фактори у дітей 1-3 років
Дихальні (респіраторні) алергії у дітей 1-3 років Респіраторна алергія — це реакція імунної системи, що виникає у відповідь на вдихання алергенів з повітря. У віці 1-3 років часто дебютують такі захворювання, як алергічний риніт та бронхіальна астма. Їхні симптоми (кашель, нежить, хрипи) легко сплутати з проявами частих вірусних інфекцій, що ускладнює діагностику. Основні респіраторні алергени У дітей раннього віку найважливішу роль відіграють цілорічні побутові алергени, оскільки дитина більшість часу проводить вдома. Кліщі домашнього пилу: Це головний побутовий алерген. Шерсть та лупа домашніх тварин. Спори плісняви. Сезонна алергія на пилок рослин у цьому віці також починає зустрічатися все частіше. Як запідозрити респіраторну алергію у малюка? Насторожити батьків та лікарів мають наступні "червоні прапорці": "Нескінченна застуда": Стійка закладеність носа або нежить, які тривають тижнями без інших ознак ГРВІ. Хронічний кашель або хрипи: Особливо якщо вони виникають вночі або після фізичного навантаження. Чіткий зв'язок з оточенням: Симптоми зникають, коли ви виїжджаєте з дому на кілька днів, і повертаються після повернення. Обтяжений сімейний анамнез: Наявність астми, алергічного риніту або екземи у батьків. Діагностика включає ретельний аналіз симптомів та, за потреби, шкірні проби або аналіз крові на специфічні IgE. Про загальні механізми читайте у статті "Екологічні алергії".
Алергії на косметику у дітей 1-3 років
Алергія на косметику у дітей 1-3 років: Контактний дерматит Шкіра малюка залишається дуже чутливою і вразливою і після року. Використання засобів для догляду, особливо з яскравими ароматами та барвниками, може призвести до розвитку контактного дерматиту. Важливо розрізняти, чи це просте подразнення, чи справжня алергічна реакція. Подразнювальний vs. Алергічний контактний дерматит Хоча зовні вони можуть виглядати схоже, їхні механізми різні: Подразнювальний контактний дерматит (більш поширений): Це не алергія, а пряме пошкодження шкіри агресивними компонентами косметики (спирти, лужні мила, деякі консерванти). Шкіра стає сухою, червоною, лущиться. Реакція може виникнути у будь-якої дитини. Алергічний контактний дерматит: Це справжня алергічна реакція уповільненого типу на певний компонент засобу. Вона виникає лише у схильних до цього дітей і проявляється у вигляді сверблячого, червоного висипу, іноді з пухирцями, через 24-72 години після нанесення. На що може реагувати шкіра малюка? Найчастіше реакцію викликають не активні компоненти, а допоміжні речовини: Ароматизатори та віддушки: Це алергени №1 у косметиці. Барвники. Консерванти. Екстракти рослин: Навіть "натуральні" компоненти можуть бути сильними алергенами. Головне правило догляду за шкірою малюка — "чим менше, тим краще". Уникайте непотрібних засобів. Перед використанням будь-якого нового продукту проведіть тест на невеликій ділянці шкіри. При наявності атопічного дерматиту вибір косметики має бути особливо ретельним. Про загальний догляд читайте у статті "Догляд за шкірою".
Алергії на молоко у дітей 1-3 років
Алергія на молоко у дітей 1-3 років: Чи переросте? Алергія на білок коров'ячого молока (АБКМ) є найпоширенішою харчовою алергією в ранньому дитинстві. Якщо у немовлят вона часто проявляється через проблеми зі шкірою (екзема) та травленням (кольки, кров у стільці), то у малюків старше року клінічна картина може змінюватися. Важливо продовжувати відрізняти АБКМ від непереносимості лактози. Механізм та прояви АБКМ — це імунна реакція на білки казеїн та сироваткові білки, що містяться в молоці. Симптоми можуть бути як негайними (IgE-опосередкованими), так і відстроченими (не-IgE-опосередкованими). Негайні реакції: Виникають протягом 2 годин після вживання молока. Це може бути кропив'янка, набряк губ, блювання, хрипи. Відстрочені реакції: З'являються через кілька годин або навіть днів. Найчастіше це загострення атопічного дерматиту, запор або діарея. Чи можна "перерости" алергію на молоко? Так, і це хороша новина. Більшість дітей з АБКМ з віком "переростають" свою алергію. Це пов'язано з дозріванням імунної системи, яка вчиться толерантності до білка. Приблизно 50% дітей позбуваються алергії до 1 року, 75% — до 3 років, і майже 90% — до 5-6 років. Лікар-алерголог за допомогою обстежень визначає, коли можна безпечно спробувати ввести молочні продукти знову, зазвичай починаючи з термічно оброблених (випічка, сирники). До моменту формування толерантності лікування полягає у суворій безмолочній дієті та заміні коров'ячого молока на рослинні альтернативи, збагачені кальцієм. Про інші харчові алергії читайте у відповідному розділі.
Алергії на тканини у дітей 1-3 років
Алергія на тканини у дітей 1-3 років Почервоніння, висип та свербіж, що з'являються на шкірі малюка в місцях контакту з одягом, можуть бути ознакою реакції на тканину або на засоби, використані для її обробки. Ніжна шкіра дитини дуже чутлива до тертя та хімічних подразників. Подразнення чи алергія? Як і у випадку з косметикою, важливо розрізняти два механізми реакції: Подразнювальний контактний дерматит: Це найчастіша причина. Він виникає через механічне тертя (грубі тканини, жорсткі шви) або хімічне подразнення (залишки прального порошку, барвники в новому одязі). Алергічний контактний дерматит: Це справжня алергічна реакція на певні речовини. Найчастіше це барвники, що використовуються для фарбування синтетичних тканин, або металеві застібки (алергія на нікель). Що робити батькам? Профілактика є ключовою. Дотримання простих правил допоможе мінімізувати ризик реакцій: Надавайте перевагу натуральним тканинам: 100% бавовна, бамбук є м'якими та дихаючими. Уникайте синтетики та вовни в одязі, що безпосередньо контактує зі шкірою. Періть новий одяг: Завжди періть будь-який новий одяг перед тим, як одягнути на дитину. Використовуйте гіпоалергенні засоби для прання: Обирайте порошки та гелі без фосфатів, ароматизаторів та барвників. Використовуйте додатковий цикл полоскання. Якщо висип з'являється на відкритих ділянках шкіри, варто запідозрити інші причини, наприклад, харчову алергію.