Алергії у дітей 1-3 років

У віці від 1 до 3 років імунна система дитини продовжує активно розвиватися та "навчатися". Це період, коли малюк розширює свій раціон, більше контактує з навколишнім світом і, як наслідок, зустрічається з величезною кількістю потенційних алергенів. Алергічні реакції в цьому віці є дуже поширеними, і їхні прояви можуть змінюватися: шкірні симптоми можуть доповнюватися або навіть поступатися місцем респіраторним та травним.

Що відбувається в імунній системі?

Імунна система малюка все ще вчиться відрізняти безпечні речовини від небезпечних. У схильних до алергії дітей вона може надмірно реагувати на білки з їжі, пилку, домашнього пилу, запускаючи каскад реакцій з виробленням гістаміну. Це призводить до появи симптомів, які можуть вражати різні органи та системи.

Основні види алергічних проявів у малюків

• Шкірні: Атопічний дерматит (екзема) залишається одним з найчастіших проявів. Також поширеною є кропив'янка та ангіоневротичний набряк.
• Травні: З розширенням раціону частота харчових алергій зростає. Вони можуть проявлятися болем у животі, блюванням, діареєю.
• Респіраторні: Саме в цьому віці часто дебютує алергічний риніт ("сінна лихоманка") та можуть з'явитися перші ознаки бронхіальної астми.

Важливо пам'ятати, що не всі реакції є справжньою алергією. Іноді це може бути непереносимість або просто подразнення. Розібратися в цьому допоможе педіатр або дитячий алерголог.

Страх алергічних реакцій є однією з найпоширеніших причин занепокоєння батьків щодо вакцинації. Важливо чітко розрізняти нормальні, очікувані реакції на щеплення, які свідчать про роботу імунної системи, та справжні, вкрай рідкісні алергічні реакції.

Нормальна реакція vs. Алергічна реакція

Нормальні (очікувані) реакції:

• Місцеві: Почервоніння, набряк, біль у місці ін'єкції.
• Системні: Підвищення температури, млявість, сонливість. Це нормальна відповідь імунної системи.

Справжні алергічні реакції:

Це імунні реакції, зазвичай негайного типу, на один із компонентів вакцини. Вони є надзвичайно рідкісними (1-2 випадки на мільйон доз). Найчастіше це:

• Кропив'янка або набряк Квінке, що виникають протягом кількох хвилин або годин після вакцинації.
• Анафілактичний шок: Найважча, але вкрай рідкісна реакція. Саме тому після будь-якого щеплення дитина має перебувати під наглядом медичного персоналу протягом 30 хвилин.

На які компоненти виникає алергія?

Алергія виникає не на сам антиген (ослаблений вірус чи бактерію), а на допоміжні речовини: яєчний білок (в деяких вакцинах від грипу), желатин, дріжджі, антибіотики (неоміцин). Наявність у дитини атопічного дерматиту або харчової алергії не є протипоказанням до вакцинації, а навпаки, є показанням, оскільки такі діти важче переносять інфекції. Про календар щеплень читайте у статті "Календар вакцинації".

Сезонна алергія на пилок рослин у цьому віці також починає зустрічатися все частіше.

Як запідозрити респіраторну алергію у малюка?

Насторожити батьків та лікарів мають наступні "червоні прапорці":

• "Нескінченна застуда": Стійка закладеність носа або нежить, які тривають тижнями без інших ознак ГРВІ.
• Хронічний кашель або хрипи: Особливо якщо вони виникають вночі або після фізичного навантаження.
• Чіткий зв'язок з оточенням: Симптоми зникають, коли ви виїжджаєте з дому на кілька днів, і повертаються після повернення.
• Обтяжений сімейний анамнез: Наявність астми, алергічного риніту або екземи у батьків.

Діагностика включає ретельний аналіз симптомів та, за потреби, шкірні проби або аналіз крові на специфічні IgE. Про загальні механізми читайте у статті "Екологічні алергії".

• Подразнювальний контактний дерматит (більш поширений): Це не алергія, а пряме пошкодження шкіри агресивними компонентами косметики (спирти, лужні мила, деякі консерванти). Шкіра стає сухою, червоною, лущиться. Реакція може виникнути у будь-якої дитини.
• Алергічний контактний дерматит: Це справжня алергічна реакція уповільненого типу на певний компонент засобу. Вона виникає лише у схильних до цього дітей і проявляється у вигляді сверблячого, червоного висипу, іноді з пухирцями, через 24-72 години після нанесення.

На що може реагувати шкіра малюка?

Найчастіше реакцію викликають не активні компоненти, а допоміжні речовини:

• Ароматизатори та віддушки: Це алергени №1 у косметиці.
• Барвники.
• Консерванти.
• Екстракти рослин: Навіть "натуральні" компоненти можуть бути сильними алергенами.

Головне правило догляду за шкірою малюка — "чим менше, тим краще". Уникайте непотрібних засобів. Перед використанням будь-якого нового продукту проведіть тест на невеликій ділянці шкіри. При наявності атопічного дерматиту вибір косметики має бути особливо ретельним. Про загальний догляд читайте у статті "Догляд за шкірою".

Алергічні реакції на медикаменти у малюків — це ситуація, що викликає значну тривогу у батьків та вимагає уваги від лікарів. Важливо відрізняти справжню лікарську алергію, яка є реакцією імунної системи, від побічних ефектів, які є передбачуваною дією препарату.

Чому діагностика ускладнена?

У віці 1-3 років діти часто хворіють на вірусні інфекції. Ліки (зазвичай жарознижуючі або антибіотики) даються на тлі хвороби. Багато вірусних інфекцій самі по собі викликають висип (так звану вірусну екзантему). Тому, коли на 5-й день хвороби та прийому антибіотика у дитини з'являється висип, буває вкрай важко визначити, що є причиною — вірус чи ліки. У більшості випадків "винним" є саме вірус.

Найпоширеніші "винні" препарати та симптоми

Найчастіше у малюків реакції викликають:

• Антибіотики: Особливо амінопеніциліни (амоксицилін).
• Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ): Ібупрофен.

Найчастішим проявом є шкірний висип, який може виглядати як кропив'янка (свідчення негайної реакції) або кореподібний висип (відстрочена реакція). У рідкісних випадках можливі важкі системні реакції (анафілаксія). При будь-якій підозрі на лікарську алергію необхідно припинити прийом препарату та негайно зв'язатися з лікарем.

Алергія на білок коров'ячого молока (АБКМ) є найпоширенішою харчовою алергією в ранньому дитинстві. Якщо у немовлят вона часто проявляється через проблеми зі шкірою (екзема) та травленням (кольки, кров у стільці), то у малюків старше року клінічна картина може змінюватися. Важливо продовжувати відрізняти АБКМ від непереносимості лактози.

Механізм та прояви

АБКМ — це імунна реакція на білки казеїн та сироваткові білки, що містяться в молоці. Симптоми можуть бути як негайними (IgE-опосередкованими), так і відстроченими (не-IgE-опосередкованими).

• Негайні реакції: Виникають протягом 2 годин після вживання молока. Це може бути кропив'янка, набряк губ, блювання, хрипи.
• Відстрочені реакції: З'являються через кілька годин або навіть днів. Найчастіше це загострення атопічного дерматиту, запор або діарея.

Чи можна "перерости" алергію на молоко?

Так, і це хороша новина. Більшість дітей з АБКМ з віком "переростають" свою алергію. Це пов'язано з дозріванням імунної системи, яка вчиться толерантності до білка. Приблизно 50% дітей позбуваються алергії до 1 року, 75% — до 3 років, і майже 90% — до 5-6 років. Лікар-алерголог за допомогою обстежень визначає, коли можна безпечно спробувати ввести молочні продукти знову, зазвичай починаючи з термічно оброблених (випічка, сирники).

До моменту формування толерантності лікування полягає у суворій безмолочній дієті та заміні коров'ячого молока на рослинні альтернативи, збагачені кальцієм. Про інші харчові алергії читайте у відповідному розділі.

Як і у випадку з косметикою, важливо розрізняти два механізми реакції:

• Подразнювальний контактний дерматит: Це найчастіша причина. Він виникає через механічне тертя (грубі тканини, жорсткі шви) або хімічне подразнення (залишки прального порошку, барвники в новому одязі).
• Алергічний контактний дерматит: Це справжня алергічна реакція на певні речовини. Найчастіше це барвники, що використовуються для фарбування синтетичних тканин, або металеві застібки (алергія на нікель).

Що робити батькам?

Профілактика є ключовою. Дотримання простих правил допоможе мінімізувати ризик реакцій:

• Надавайте перевагу натуральним тканинам: 100% бавовна, бамбук є м'якими та дихаючими. Уникайте синтетики та вовни в одязі, що безпосередньо контактує зі шкірою.
• Періть новий одяг: Завжди періть будь-який новий одяг перед тим, як одягнути на дитину.
• Використовуйте гіпоалергенні засоби для прання: Обирайте порошки та гелі без фосфатів, ароматизаторів та барвників. Використовуйте додатковий цикл полоскання.

Якщо висип з'являється на відкритих ділянках шкіри, варто запідозрити інші причини, наприклад, харчову алергію.

Вік від 1 до 3 років — це період активного розширення раціону дитини. Вона переходить від першого прикорму до загального столу, знайомлячись з десятками нових продуктів. Саме в цей час найчастіше дебютує або підтверджується справжня харчова алергія. На відміну від немовлят, у яких реакція найчастіше проявляється через шкіру, у малюків спектр симптомів стає значно ширшим.

Чому алергія проявляється саме зараз?

Імунна та травна системи дитини продовжують дозрівати. Введення нових, більш складних білків (яйця, горіхи, риба) є для них серйозним випробуванням. У дитини з генетичною схильністю імунна система може помилково ідентифікувати ці білки як загрозу і запустити алергічну реакцію.

Симптоми та найпоширеніші алергени

Реакція може бути негайною (протягом 2 годин) або відстроченою. Найчастішими "винуватцями" залишаються коров'яче молоко, яйця, арахіс, горіхи, пшениця та соя. Симптоми можуть включати:

• Шкірні: Кропив'янка, набряк губ/обличчя, загострення екземи.
• Травні: Раптове блювання, спазми в животі, діарея.
• Респіраторні: Нежить, кашель, хрипи.
• Анафілаксія: Важка системна реакція, що загрожує життю.

Діагностика харчової алергії — це складний процес, що включає ведення харчового щоденника, елімінаційні дієти та, за потреби, шкірні проби або аналіз крові. Про те, як правильно вводити алергени для профілактики, читайте в нашому блозі "Як вводити алергени".