Біль у матері

• М'язи живота. Протягом потуг м'язи преса інтенсивно скорочувалися. Після пологів, особливо після кесаревого розтину, вони будуть дуже болючими.
• М'язи спини та ніг. Вони були опорою під час пологів і також зазнали значного навантаження.
• М'язи тазового дна. Ці м'язи розтягувалися найсильніше, тому дискомфорт у цій області є неминучим.
• М'язи рук, плечей та шиї. Біль у цих групах м'язів зазвичай з'являється трохи пізніше і пов'язаний з доглядом за дитиною — носінням на руках та годуванням у незручній позі ("шия годуючої мами").

Як допомогти тілу відновитися?

Найкращі ліки — це час та відпочинок. Тепла ванна (після дозволу лікаря), легкий масаж та достатня кількість рідини допоможуть м'язам відновитися. Не поспішайте повертатися до інтенсивних тренувань. Починайте з легкої активності, як-от ходьба, і поступово збільшуйте навантаження.

Дуже важливо прислухатися до свого тіла. Якщо біль дуже сильний, не проходить або супроводжується іншими симптомами, проконсультуйтеся з лікарем. Детальніше про фізичне відновлення читайте в нашому гіді.

• Післяпологові скорочення матки (афтерпейнс). Це спазмоподібний біль, схожий на менструальний, який є найсильнішим у перші 2-3 дні після пологів і посилюється під час годування грудьми. Це абсолютно нормальний і необхідний процес.
• Біль після кесаревого розтину. Це біль в області шва, який є наслідком операції. Детальніше про нього — у статті "Біль після кесаревого".
• Гази та здуття. Робота кишечника після пологів уповільнена, що може викликати дискомфорт та накопичення газів.
• Запор. Напруження при запорі також може викликати біль внизу живота.

Коли варто звернутися до лікаря?

Негайно зверніться за медичною допомогою, якщо біль у животі:

• Дуже сильний і не знімається дозволеними знеболювальними.
• Супроводжується високою температурою, ознобом.
• Супроводжується сильною кровотечею або виділеннями з неприємним запахом.
• Супроводжується нудотою та блюванням.

Це можуть бути ознаки ендометриту (запалення слизової оболонки матки) або інших інфекційних ускладнень, які потребують негайного лікування. Процес фізичного відновлення вимагає уважного ставлення до себе.

Гормональні зміни після пологів та затримка рідини також можуть сприяти набряку тканин навколо сухожиль, посилюючи тертя та запалення. Іноді ці симптоми можуть бути пов'язані з синдромом зап'ястного каналу, який зберігся після вагітності, але локалізація болю при тендовагініті де Кервена є більш специфічною (біля основи великого пальця).

Як собі допомогти?

Головне — намагатися змінити хват при піднятті дитини. Намагайтеся піднімати малюка, підводячи долоні під його спину та сідниці, тримаючи зап'ястя у прямому, нейтральному положенні. Уникнення рухів, що провокують біль, є ключовим для одужання.

Відпочинок, носіння спеціального ортезу (фіксатора) для зап'ястя та великого пальця, а також прикладання холоду можуть значно полегшити симптоми. Якщо біль сильний і не проходить, варто звернутися до ортопеда або травматолога.

• Набряки. Післяпологові набряки можуть бути навіть сильнішими, ніж під час вагітності. Організм позбувається зайвої рідини, частина якої тимчасово накопичується в ногах, викликаючи відчуття розпирання та важкості.
• М'язова втома. М'язи ніг були перенапружені під час пологів і тепер болять, як після інтенсивного тренування.
• Варикозні вени. Якщо у вас був варикоз під час вагітності, він може викликати ниючий біль і в післяпологовому періоді.

Тромбоз глибоких вен (ТГВ): Небезпечний стан, який треба знати

Тромбоз глибоких вен — це утворення кров'яного згустку (тромбу) у глибокій вені, найчастіше в гомілці або стегні. Ризик ТГВ значно підвищується під час вагітності та в перші 6 тижнів після пологів через зміни у системі згортання крові.

Симптоми ТГВ, які вимагають негайного звернення до лікаря:

• Біль, набряк, почервоніння та відчуття тепла лише в одній нозі (зазвичай в литці).
• Біль посилюється при ходьбі або стоянні.
• Іноді можна побачити розширені вени на ураженій нозі.

ТГВ небезпечний тим, що тромб може відірватися і з потоком крові потрапити в легені, викликавши тромбоемболію легеневої артерії — стан, що загрожує життю. Тому будь-який односторонній біль та набряк у нозі — це привід для екстреного звернення за медичною допомогою.

• Наслідки вагітності. Ослаблені та розтягнуті м'язи живота (діастаз) не можуть повноцінно виконувати свою функцію підтримки, перекладаючи все навантаження на спину. Розслаблені під дією гормонів суглоби та зв'язки все ще залишаються нестабільними протягом кількох місяців після пологів.
• Навантаження під час пологів. Тривалі та важкі пологи, особливо якщо ви довго перебували в одній позі, створюють величезне навантаження на м'язи спини та тазу.
• Нові щоденні навантаження. Це головна причина болю. Ви постійно носите дитину на руках, годуєте її у незручній позі, нахиляєтеся над ліжечком та ванночкою, піднімаєте візочок. Всі ці дії створюють асиметричне та постійне навантаження на спину.
• Неправильна постава при годуванні. Годуючи дитину, мама часто сутулиться, нахиляючись до малюка. Це викликає сильне напруження у м'язах шиї, плечей та попереку.

Профілактика та відновлення

Головне правило — **"піднімайте ногами, а не спиною"**. Коли ви берете дитину на руки, згинайте коліна, тримаючи спину прямою. Організуйте простір для догляду за дитиною так, щоб вам не доводилося низько нахилятися (використовуйте пеленальний столик). Для годування облаштуйте зручне місце з подушками для підтримки спини та рук.

Поступове повернення до фізичної активності після дозволу лікаря, особливо вправ на зміцнення м'язів кора та спини, є найкращою інвестицією у здоров'я вашого хребта. Про загальні аспекти фізичного відновлення читайте в нашому гіді.

• Дія гормону релаксину. Протягом вагітності релаксин розм'якшував ваші зв'язки та суглоби. Після пологів його рівень поступово знижується, але суглоби можуть залишатися "розбовтаними" та нестабільними ще протягом кількох місяців. Це може викликати біль при навантаженні.
• Затримка рідини. Набряки, що зберігаються в перші тижні після пологів, можуть створювати тиск у суглобових сумках, особливо в зап'ястях, викликаючи біль та оніміння.
• Нові види навантажень. Постійне носіння дитини на руках створює незвичне навантаження на суглоби кистей, ліктів та плечей.
• Грудне вигодовування. Іноді біль у дрібних суглобах пальців пов'язують з гормоном пролактином, хоча цей зв'язок ще вивчається.

Що робити і коли це мине?

Зазвичай цей біль є тимчасовим і минає сам по собі протягом 3-6 місяців, коли гормональний фон стабілізується, а тіло адаптується до нових навантажень. Важливо давати собі час на відновлення.

Поступове повернення до фізичної активності, особливо вправ, що зміцнюють м'язи навколо суглобів (йога, пілатес, плавання), може значно покращити стан. Проте, якщо біль сильний, супроводжується сильним набряком, почервонінням або обмеженням рухів, варто звернутися до лікаря, щоб виключити запальні захворювання, такі як ревматоїдний артрит.

• Нестабільність суглобів. Гормон релаксин все ще присутній у вашому організмі протягом кількох місяців після пологів, тому суглоби (особливо лобковий симфіз та крижово-клубові з'єднання) залишаються гіпермобільними.
• Травма під час пологів. Проходження великої дитини, стрімкі або, навпаки, затяжні пологи можуть призвести до надмірного розходження лобкового симфізу або травми зв'язок.
• М'язовий дисбаланс. Ослаблені м'язи живота та тазового дна не можуть ефективно стабілізувати таз, що переносить навантаження на суглоби та викликає біль.
• Біль у копчику (кокцидинія). Копчик міг зміститися під час проходження дитини, що викликає біль при сидінні.

Що робити для відновлення?

Відновлення стабільності тазового поясу — це поступовий процес. Дуже важливо уникати асиметричних навантажень: намагайтеся не сидіти, закинувши ногу на ногу, піднімайтеся сходами, ставлячи на сходинку обидві ноги, перш ніж зробити наступний крок. Сон з подушкою між колінами також допомагає вирівняти таз.

Основою відновлення є спеціальні вправи для зміцнення глибоких м'язів живота та тазового дна. Якщо біль сильний і не проходить, варто звернутися до фізіотерапевта, який спеціалізується на післяпологовому відновленні.

Все це призводить до м'язового спазму, перенапруження та болю. Часто цей стан супроводжується головними болями напруги та може провокувати мігрені.

Профілактика та полегшення

Ключ до вирішення проблеми — це ергономіка. Організуйте зручне місце для годування: використовуйте подушки для годування, щоб підняти дитину до рівня грудей, підкладайте подушки під спину та лікті. Під час годування намагайтеся тримати спину прямою, а плечі розслабленими.

Регулярні перерви, легка розтяжка для шиї та плечей, а також поступове повернення до фізичної активності допоможуть зняти напругу. Про загальні аспекти фізичного відновлення читайте в нашому гіді.

• Недосипання та втома. Це причина номер один. Хронічна нестача сну та фізичне виснаження призводять до постійного напруження м'язів шиї та голови.
• Гормональна перебудова. Різке падіння рівня естрогену та прогестерону після пологів може бути тригером для головного болю.
• Зневоднення. Мами, що годують грудьми, часто забувають пити достатньо води, що може призводити до зневоднення та головного болю.
• Неправильна постава. Напруження в шиї та плечах під час годування або носіння дитини (так звана "шия годуючої мами") є частою причиною болю, що іррадіює в потилицю.
• Стрес та тривога. Емоційне навантаження безпосередньо впливає на фізичний стан.

"Спінальний" головний біль

Існує специфічний тип головного болю, який може виникнути після епідуральної або спінальної анестезії. Він характеризується тим, що біль дуже сильний у вертикальному положенні і майже повністю зникає, коли ви лежите. Якщо ви помітили такий зв'язок, обов'язково повідомте про це свого лікаря.

Важливо не терпіти біль. Обговоріть з лікарем, які знеболювальні є безпечними під час грудного вигодовування. Про загальне фізичне відновлення читайте в нашому гіді.

• Депривація сну: Хронічне недосипання — один з найсильніших тригерів мігрені.
• Нерегулярне харчування та зневоднення.
• Стрес та емоційне виснаження, пов'язані з доглядом за новонародженим.
• Фізичне напруження: Постійний біль у шиї та плечах через незручну позу під час годування.

Лікування мігрені під час грудного вигодовування

Це головний виклик для годуючої мами. Багато препаратів, що використовуються для лікування мігрені (особливо триптани та деякі знеболювальні), потребують обережності або є несумісними з грудним вигодовуванням. Ніколи не приймайте ліки без консультації з лікарем та неврологом.

Лікар допоможе підібрати найбезпечніший препарат (часто це парацетамол або ібупрофен у певних дозах) та розповість, як спланувати його прийом, щоб мінімізувати потрапляння в грудне молоко. Важливо зосередитись на немедикаментозних методах профілактики та полегшення болю. Про загальне післяпологове відновлення читайте в нашому гіді.