Лелеки

Судоми у новонароджених

🧠Нервова система новонароджених
Новонароджений

Судоми у новонароджених: Що потрібно знати батькам

Судоми у новонародженої дитини — це завжди надзвичайна ситуація, яка потребує негайної медичної допомоги. На відміну від судом у старших дітей, у немовлят вони можуть виглядати дуже нетипово, і їх легко пропустити або сплутати зі звичайними рухами. Розуміння того, як можуть виглядати судоми, та знання правильного алгоритму дій є критично важливими.

Як виглядають судоми у новонароджених?

Судоми — це прояв аномальної електричної активності в мозку. Оскільки мозок новонародженого ще незрілий, судоми рідко бувають генералізованими (з посмикуванням усього тіла), як у дорослих. Вони часто є субтильними (прихованими) і можуть проявлятися як:

  • Повторювані рухи, схожі на смоктання, жування, "педалювання" ніжками або "плавання" ручками.
  • Незвичайні рухи очей: закочування, ритмічне моргання, тривалий погляд в одну точку.
  • Короткочасні зупинки дихання (апное).
  • Раптова зміна м'язового тонусу: тіло може стати або надто напруженим, або, навпаки, "обм'якнути".
  • Рідше — ритмічні посмикування однієї кінцівки або половини тіла.

Ключова відмінність судомних рухів від звичайних — їхня стереотипність, повторюваність, і те, що їх неможливо зупинити, взявши дитину на руки або змінивши положення її кінцівки.

Можливі причини судом

Судоми у новонароджених — це не хвороба, а симптом, який може вказувати на серйозні проблеми з центральною нервовою системою. Найчастіші причини:

  • Гіпоксично-ішемічна енцефалопатія (ГІЕ): Ураження мозку внаслідок нестачі кисню під час важких пологів.
  • Інфекції: Менінгіт, енцефаліт, сепсис.
  • Метаболічні порушення: Різке падіння рівня цукру (гіпоглікемія) або кальцію в крові.
  • Внутрішньочерепні крововиливи.
  • Вроджені вади розвитку мозку.

Що робити батькам?

Якщо ви підозрюєте у дитини судоми, ваш алгоритм дій має бути чітким:

  1. Негайно викличте швидку допомогу.
  2. Забезпечте дитині безпеку: покладіть її на бік на рівну поверхню, подалі від твердих предметів. Не намагайтеся розтиснути їй щелепи або вставити щось до рота.
  3. Якщо є можливість, зніміть епізод на відео для лікаря.

Діагностика та лікування судом проводяться виключно в умовах стаціонару. Про інші неврологічні симптоми та здоров'я новонародженого читайте на нашому сайті.

💡Рекомендації

emergency

Негайна медична допомога

safety

Безпека

monitoring

Спостерігання

medical

Медична допомога

🚨Тривожні ознаки

Тривалі судоми
Втрата свідомості
Синість
Труднощі з диханням

🏠Домашні засоби

НЕ намагайтеся лікувати самостійно. Негайно звертаються до лікаря.

👨‍⚕️Коли звернутися до лікаря

При БУДЬ-ЯКИХ судомах негайно звертаються до лікаря.

Пов'язані симптоми

Дрижання у новонароджених

Дрижання (Jitteriness) у новонароджених: Що це означає? Дрижання, або джитер, — це стан, дуже схожий на тремор, але він часто має більш виражену амплітуду і може бути пов'язаний не лише з незрілістю нервової системи, але й з метаболічними причинами. Це також, у більшості випадків, доброякісний стан, який минає сам по собі. Проте іноді він може вказувати на проблеми, що потребують корекції. Причини дрижання Крім загальної незрілості нервової системи, дрижання можуть провокувати: Низький рівень цукру в крові (гіпоглікемія). Це одна з найпоширеніших причин. Глюкоза є головним "паливом" для мозку та нервової системи. Її нестача може викликати тремтіння. Ризик гіпоглікемії вищий у дітей, народжених від матерів з діабетом, у недоношених або маловагових немовлят. Низький рівень кальцію (гіпокальціємія). Кальцій відіграє важливу роль у передачі нервових імпульсів. Відміна певних речовин. Якщо мама під час вагітності вживала антидепресанти, наркотичні речовини або багато курила, у дитини може спостерігатися синдром відміни, одним із проявів якого є дрижання. Що робити батькам? Найперший і найпростіший крок при появі дрижання — це погодувати дитину. Якщо причиною була легка гіпоглікемія, надходження молока швидко стабілізує рівень цукру, і дрижання припиниться. Застосування тих же методів, що й при треморі — заспокоєння, сповивання — також буде ефективним. Важливо відрізняти дрижання від судом. Правило залишається тим самим: якщо рухи можна зупинити, м'яко взявши кінцівку в руку, це не судоми. Якщо ж дрижання дуже сильне, не припиняється після годування або супроводжується іншими тривожними симптомами (наприклад, млявістю), необхідно повідомити про це педіатра.

Затримка розвитку у новонароджених

Затримка розвитку у новонароджених: Що є нормою? Кожна дитина — це унікальна особистість, що розвивається у власному темпі. Проте існують загальноприйняті орієнтири, або "віхи розвитку", які допомагають педіатрам та батькам оцінити, чи все йде за планом. У новонароджених (дітей до 3 місяців) говорити про справжню "затримку" складно, оскільки діапазон норми дуже широкий. Зазвичай лікарі говорять про наявність "червоних прапорців", які вимагають додаткової уваги. Ключові сфери розвитку в перші 3 місяці Розвиток немовляти оцінюється в кількох ключових сферах: Великий моторний розвиток: Це стосується великих м'язів та рухів тіла. У перші місяці головним досягненням є поступове укріплення м'язів шиї та спини. Важливу роль у цьому відіграє регулярне викладання на живіт. Дрібний моторний розвиток: Стосується рухів рук та пальців. Спочатку рухи хаотичні, але з часом дитина вчиться підносити ручки до рота, а до 3 місяців може намагатися вдарити по іграшці. Сенсорний розвиток: Це розвиток зору, слуху, дотику. Новонароджені бачать нечітко, але розрізняють обличчя та реагують на гучні звуки. Детальніше про це — у статті "Розвиток зору новонародженого". Соціальний та емоційний розвиток: Найважливіша віха — це поява першої "соціальної" усмішки у відповідь на вашу усмішку, зазвичай у віці 6-8 тижнів. Це основа для подальшого формування прив'язаності. "Червоні прапорці", на які варто звернути увагу Затримка розвитку в цьому віці — це не про те, що дитина не зробила щось в конкретний день, а про відсутність певних базових реакцій та прогресу. Варто проконсультуватися з педіатром, якщо до кінця 3-го місяця ваша дитина: Не реагує на гучні звуки. Не стежить очима за об'єктом, що рухається. Не посміхається у відповідь людям. Не підносить ручки до рота. Не може утримувати голівку хоча б короткочасно, коли ви її піднімаєте. Має дуже слабкий (гіпотонія) або, навпаки, дуже напружений м'язовий тонус. Регулярні огляди у педіатра є найкращим способом відстежувати розвиток дитини. Не порівнюйте свого малюка з іншими, але довіряйте своїй інтуїції. Про етапи розвитку детальніше читайте на сторінці "Новонароджений".

Ненормальні рухи у новонароджених

Ненормальні рухи у новонароджених: Як відрізнити від звичайних? Рухи новонародженої дитини часто здаються батькам хаотичними, різкими та дивними. Дрижання підборіддя, здригання уві сні, незграбні махи ручками — все це є абсолютною нормою і свідчить про дозрівання нервової системи. Проте існують певні типи рухів, які можуть бути ознакою неврологічних проблем і вимагають консультації лікаря. Що є нормою для новонародженого? Давайте спершу визначимо, які "дивні" рухи є нормальними: Рефлекс Моро: При різкому звуці або зміні положення дитина різко розкидає ручки в сторони, а потім зводить їх. Це зникає до 3-4 місяців. Тремор та дрижання: Дрібне тремтіння підборіддя або кінцівок, особливо під час плачу. Зазвичай його можна зупинити, взявши кінцівку в руку. Здригання уві сні (міоклонії сну): Короткі посмикування тіла під час засинання або у фазі швидкого сну. Асиметричний тонічний шийний рефлекс: Коли дитина повертає голову вбік, ручка і ніжка з цього ж боку випрямляються, а з протилежного — згинаються ("поза фехтувальника"). Коли рухи можуть бути ненормальними? Насторожити батьків мають рухи, які є стереотипними, повторюваними і які неможливо зупинити. Це можуть бути: Судоми: На відміну від тремору, судомні рухи не припиняються, якщо ви тримаєте кінцівку. Вони можуть виглядати як ритмічні посмикування, "педалювання" ніжками, закочування очей. Постійна асиметрія рухів: Якщо дитина помітно активніше рухає лише однією стороною тіла, а іншу "береже". Опістотонус: Дитина вигинає спину дугою, закидаючи голову назад. Це може бути ознакою серйозного ураження нервової системи. Постійна млявість або, навпаки, скутість: Значне відхилення від нормального м'язового тонусу. Найкраща тактика при будь-яких сумнівах — зняти незрозумілі рухи на відео і показати його педіатру. Короткий відеозапис часто є набагато інформативнішим для лікаря, ніж словесний опис. Про здоров'я новонародженого та тривожні симптоми читайте більше на нашому сайті.

Слабкі рефлекси у новонароджених

Слабкі рефлекси у новонароджених: Оцінка нервової системи Новонароджена дитина з'являється на світ з цілим набором автоматичних, вроджених рефлексів, які є індикаторами здоров'я її центральної нервової системи. Педіатр обов'язково перевіряє ці рефлекси під час перших оглядів. Їхня симетричність та вираженість дають змогу оцінити, чи все гаразд з мозком та нервовими шляхами малюка. Ослаблення або відсутність певних рефлексів може бути тривожним сигналом. Найважливіші вроджені рефлекси Смоктальний рефлекс: При дотику до ротика дитина починає робити смоктальні рухи. Пошуковий (Куссмауля): При погладжуванні щічки дитина повертає голівку в бік подразника. Хапальний (Робінсона): Якщо вкласти палець у долоньку дитини, вона міцно його стисне. Рефлекс Моро: При різкому звуці або зміні положення тіла дитина розкидає ручки в сторони, а потім зводить їх, ніби обіймаючи себе. Рефлекс опори та автоматичної ходи: Якщо тримати дитину вертикально, щоб її стопи торкнулися поверхні, вона "впирається" ніжками і може робити "крокуючі" рухи. Детальніше про кожен з них читайте в нашій статті "Вроджені рефлекси — індикатор здоров'я". Чому рефлекси можуть бути слабкими? Ослаблення або відсутність рефлексів може бути пов'язано з різними станами: Недоношеність: У дітей, народжених раніше терміну, нервова система ще незріла, і рефлекси можуть бути слабкими. Пологова травма або гіпоксія: Ураження головного або спинного мозку під час пологів. Вроджені захворювання, що вражають нервову систему або м'язи. Важкий стан дитини: Наприклад, при серйозній інфекції або метаболічних порушеннях. Оцінювати рефлекси має лише лікар. Якщо ви помітили, що ваша дитина дуже млява (летаргія) або має слабкий м'язовий тонус, це є приводом для позачергової консультації.

Тремор у новонароджених

Тремор у новонароджених: Коли тремтіння є нормою? Дрібне, ритмічне тремтіння підборіддя, ручок або ніжок — дуже поширене явище у новонароджених. Батьки часто плутають його з судомами і сильно лякаються. Проте у переважній більшості випадків такий тремор, або тремтіння, є абсолютно нормальним фізіологічним станом, пов'язаним з незрілістю нервової системи малюка. Причини фізіологічного тремору Нервова система новонародженого все ще перебуває на стадії активного розвитку. Нервові шляхи ще не повністю вкриті мієліновою оболонкою, яка відповідає за швидку та точну передачу імпульсів. Через це сигнали від мозку до м'язів можуть проходити з "перешкодами", що й викликає дрібне тремтіння. Цей стан посилюється, коли дитина збуджена, плаче, голодна або змерзла. Як відрізнити тремор від судом? Це ключове питання, яке турбує батьків. Існує кілька простих способів відрізнити ці два стани: Ознака Фізіологічний тремор (Норма) Судоми (Небезпечно) Зупинка рукою Тремтіння легко зупиняється, якщо ви візьмете кінцівку дитини в руку. Рухи неможливо зупинити фізично, вони продовжуються. Зв'язок зі стимулом Зазвичай виникає у відповідь на подразник (плач, голод, холод, переодягання). Виникають спонтанно, без видимої причини. Рухи очей Очі залишаються спокійними, погляд осмислений. Можуть супроводжуватися закочуванням очей, тривалим поглядом в одну точку. Фізіологічний тремор зазвичай значно зменшується до 3-місячного віку. Якщо тремтіння дуже сильне, не припиняється або з'являється після 3-4 місяців, це привід для консультації з дитячим неврологом. Про інші вроджені рефлекси та їхнє значення читайте на нашому сайті.