Апное сну
Апное сну: Коли хропіння стає небезпечним
Апное сну — це серйозний розлад, що характеризується повторюваними епізодами повної або часткової зупинки дихання під час сну. Ці паузи можуть тривати від 10 секунд до хвилини і повторюватися сотні разів за ніч. Кожна така зупинка призводить до падіння рівня кисню в крові, що змушує мозок на мить "прокинутися", щоб відновити дихання. Людина при цьому не усвідомлює цих пробуджень, але її сон стає фрагментованим та невідновлюючим, що призводить до сильної денної сонливості.
Обструктивне апное сну (ОАС): Механізм колапсу
Це найпоширеніший тип апное (понад 80% випадків). Він виникає через механічну перешкоду на шляху повітря. Під час сну м'язи глотки та м'якого піднебіння розслабляються. У людей з певними анатомічними особливостями (коротка шия, великі мигдалики, зайва вага) це розслаблення призводить до повного спадання (колапсу) дихальних шляхів. Людина намагається вдихнути, але повітря не проходить, що створює гучний звук хропіння з подальшою паузою та гучним всхлипуванням, коли дихання відновлюється.
Центральне апное сну (ЦАС)
Цей тип зустрічається значно рідше і пов'язаний з порушенням роботи дихального центру в головному мозку. Мозок просто "забуває" надіслати сигнал дихальним м'язам. Хропіння при цьому типі апное не є характерним.
Чому апное небезпечне?
Хронічна нічна гіпоксія (нестача кисню) є величезним стресом для організму і значно підвищує ризик розвитку:
- Артеріальної гіпертензії.
- Інфаркту міокарда та інсульту.
- Цукрового діабету 2-го типу.
- Депресії та тривожних розладів.
Діагностика проводиться за допомогою спеціального дослідження сну — полісомнографії. Апное може зустрічатися і у дітей, про що можна прочитати на сторінці "Апное сну у немовлят".
💡Рекомендації
position
Правильна поза
monitoring
Спостерігання
medical
Медичний нагляд
emergency
Негайна допомога
🚨Тривожні ознаки
🏠Домашні засоби
👨⚕️Коли звернутися до лікаря
Пов'язані симптоми
Безсоння
Безсоння (інсомнія): Причини та механізми порушення сну Безсоння, або інсомнія, — це розлад сну, що характеризується стійкими труднощами із засинанням, підтриманням сну або його якістю, незважаючи на наявність достатнього часу та умов для сну. Це не просто одна "погана ніч", а хронічна проблема, яка суттєво впливає на денне самопочуття, викликаючи втому, дратівливість та проблеми з концентрацією. Безсоння може бути як самостійним захворюванням, так і симптомом інших медичних або психічних розладів. Що відбувається в мозку при безсонні? В основі хронічного безсоння лежить стан гіперзбудження (hyperarousal). Це означає, що нервова система людини залишається в "бойовій готовності" навіть тоді, коли вона має розслабитися і заснути. Мозок не може перейти з режиму активності в режим гальмування. Це може бути пов'язано з порушенням балансу нейромедіаторів, що регулюють цикли сну та неспання (наприклад, серотоніну, ГАМК, норадреналіну). Основні причини та фактори ризику Причини безсоння рідко бувають поодинокими, зазвичай це комплекс факторів. Психологічні фактори (найчастіша причина): Стрес: Гострий або хронічний стрес, пов'язаний з роботою, стосунками або здоров'ям. Тривожні розлади та депресія: Безсоння є одним із ключових симптомів цих станів. Тривога заважає заснути, а депресія часто викликає ранні ранкові пробудження. Поведінкові фактори (погана гігієна сну): Нерегулярний графік сну та пробудження. Використання гаджетів (синій екран пригнічує вироблення мелатоніну) перед сном. Вживання стимуляторів (кофеїн, нікотин) у другій половині дня. Медичні фактори: Хронічний біль. Ендокринні захворювання (наприклад, гіпертиреоз). Апное сну або синдром неспокійних ніг. У жінок безсоння часто пов'язане з гормональними коливаннями, що особливо виражено під час вагітності (безсоння вагітних) та менопаузи.
Надмірна сонливість
Надмірна денна сонливість: Коли сон не приносить відпочинку Надмірна денна сонливість (гіперсомнія) — це стан, при якому людина відчуває сильну сонливість протягом дня, незважаючи на, здавалося б, достатню тривалість нічного сну. Це не просто втома чи бажання подрімати після обіду. Це непереборна потреба у сні, яка заважає нормальному функціонуванню, роботі, навчанню та може бути небезпечною (наприклад, при водінні автомобіля). Гіперсомнія може бути симптомом багатьох розладів сну. Чому нічний сон не відновлює? Найчастіше причина криється в поганій якості нічного сну, про що людина може навіть не здогадуватися. Синдром обструктивного апное сну (СОАС): Це головна причина патологічної денної сонливості. Повторювані зупинки дихання викликають сотні мікропробуджень за ніч. Людина не пам'ятає їх, але її сон стає поверхневим і не досягає глибоких, відновлюючих стадій. Синдром неспокійних ніг та періодичних рухів кінцівок: Постійні рухи ногами також фрагментують сон. Хронічне безсоння: Хоча здається, що це протилежність, але тривалий поганий нічний сон неминуче призводить до денної сонливості. Порушення циркадних ритмів: Невідповідність між внутрішнім годинником та соціальним графіком (наприклад, при позмінній роботі). Інші причини гіперсомнії Іноді причина не в якості сну, а в інших станах: Нарколепсія: Рідкісне неврологічне захворювання, що характеризується "атаками сну" — раптовими, неконтрольованими епізодами засинання протягом дня. Побічна дія ліків: Багато препаратів (антигістамінні, антидепресанти, протисудомні) можуть викликати сонливість. Психічні розлади: При депресії гіперсомнія може бути одним із симптомів.
Неспокійний сон
Неспокійний сон: Коли тіло та розум не можуть відпочити Неспокійний сон — це загальний термін для опису сну, що характеризується частими рухами, пробудженнями та відчуттям, що відпочинок не був глибоким і відновлюючим. Це може бути як тимчасовим явищем, викликаним стресом, так і хронічною проблемою, що вказує на наявність специфічних розладів сну. У немовлят неспокійний сон часто є фізіологічною нормою, пов'язаною з переважанням активної фази сну, але у дорослих та старших дітей це зазвичай є ознакою дискомфорту. Причини неспокійного сну Причини можна поділити на кілька груп: Психологічні: Стрес, тривога та депресія є головними винуватцями. Тривожні думки та емоційне напруження не дають нервовій системі розслабитися, підтримуючи стан гіперзбудження, що призводить до поверхневого сну та частих пробуджень. Медичні: Синдром неспокійних ніг (СНН): Неврологічний розлад, що характеризується неприємними відчуттями в ногах у стані спокою (особливо ввечері та вночі) та непереборним бажанням ними рухати. Періодичні рухи кінцівок уві сні (ПРКС): Стереотипні, повторювані рухи ногами (іноді руками) під час сну, які викликають мікропробудження. Хронічний біль: Будь-який больовий синдром заважає глибокому сну. Апное сну: Кожна зупинка дихання викликає коротке пробудження. Поведінкові: Погана гігієна сну, вживання кофеїну, алкоголю. Неспокійний сон призводить до денної втоми, дратівливості та зниження продуктивності. Якщо проблема є хронічною, варто звернутися до лікаря-сомнолога для виявлення її справжньої причини.
Нічні жахі
Нічні жахи: Раптовий терор уві сні Нічні жахи (pavor nocturnus) — це один з видів парасомній (порушень сну), який найчастіше зустрічається у дітей, переважно у віці від 3 до 7 років. Це видовище може бути надзвичайно лякаючим для батьків. Дитина раптово сідає в ліжку з широко відкритими, "скляними" очима, пронизливо кричить, може розмахувати руками, і при цьому вона не реагує на батьків і, здається, не впізнає їх. Незважаючи на драматичну картину, нічні жахи зазвичай не є небезпечними і не свідчать про психічне захворювання. Що відбувається під час нападу? Ключова особливість нічних жахів полягає в тому, що вони виникають під час фази глибокого, повільного сну (NREM-сон), зазвичай у першій третині ночі. Це не поганий сон або кошмар. Це раптовий, неповний перехід зі стану дуже глибокого сну до стану неспання. Мозкові центри, що відповідають за рух та емоції, активуються, а центр, що відповідає за свідомість, продовжує спати. Саме тому дитина не усвідомлює, що відбувається, і не пам'ятає про напад вранці. Відмінності від нічних кошмарів Важливо не плутати нічні жахи з нічними кошмарами: Ознака Нічні жахи Нічні кошмари Час виникнення Перша половина ночі (фаза глибокого сну) Друга половина ночі (фаза швидкого сну) Пробудження Дитину важко розбудити, вона дезорієнтована Дитина легко прокидається Пам'ять про подію Вранці нічого не пам'ятає Пам'ятає страшний сон і може його розповісти Реакція на батьків Не впізнає, може відштовхувати Шукає втіхи та заспокоєння Тригерами для нічних жахів часто є перевтома, стрес, висока температура або новий етап розвитку.
Порушення циркадного ритму
Порушення циркадного ритму: Коли внутрішній годинник збивається Циркадні ритми — це внутрішні біологічні процеси, що мають приблизно 24-годинний цикл і регулюють практично всі аспекти нашої фізіології, від температури тіла та вироблення гормонів до метаболізму та, найголовніше, циклу "сон-неспання". Головним "диригентом" цих ритмів є скупчення нервових клітин у гіпоталамусі, яке називається супрахіазматичним ядром. Цей внутрішній годинник синхронізується із зовнішнім світом за допомогою світла. Розлади циркадного ритму виникають, коли існує неузгодженість між цим внутрішнім годинником та зовнішнім середовищем або соціальними вимогами. Як працює наш внутрішній годинник? Головний сигнал для синхронізації — це світло, особливо вранці. Коли світло потрапляє на сітківку ока, воно посилає сигнал у мозок припинити вироблення мелатоніну — "гормону сну". Це допомагає нам прокинутися. Ввечері, з настанням темряви, вироблення мелатоніну відновлюється, що викликає сонливість. Типи та причини розладів циркадного ритму Синдром зміни часових поясів (Джетлаг): Тимчасовий розлад, що виникає при швидкому перетині кількох часових поясів. Внутрішній годинник залишається налаштованим на "домашній" час. Розлад при позмінній роботі: Виникає у людей, які працюють вночі та змушені спати вдень, що суперечить природним сигналам світла і темряви. Синдром затримки фази сну: Характерний для підлітків та молоді ("сови"). Їхній внутрішній годинник "відстає". Вони не можуть заснути до пізньої ночі (2-3 години ночі) і, відповідно, їм важко прокинутися вранці. Синдром випередження фази сну: Характерний для літніх людей ("жайворонки"). Вони відчувають сонливість рано ввечері і прокидаються дуже рано вранці. Порушення циркадних ритмів призводить до безсоння вночі та надмірної сонливості вдень. Лікування полягає у світлотерапії та мелатонінотерапії, спрямованих на "переналаштування" внутрішнього годинника.
Проблеми зі сном
Проблеми зі сном: Комплексний погляд на причини та наслідки Проблеми зі сном — це одна з найпоширеніших скарг у сучасному світі, що стосується всіх вікових груп, від новонароджених до літніх людей. Поняття "проблеми зі сном" охоплює широкий спектр станів: від труднощів із засинанням (безсоння) до порушень дихання уві сні (апное) та незвичної поведінки під час сну (парасомнії). Повноцінний сон є не розкішшю, а життєво важливою фізіологічною потребою. Його хронічне порушення суттєво впливає на фізичне здоров'я, когнітивні функції та емоційний стан. Чому сон такий важливий? Під час сну в організмі відбуваються критично важливі процеси відновлення: Консолідація пам'яті: Мозок обробляє та систематизує інформацію, отриману за день. Відновлення тканин: Відбувається ріст та регенерація клітин. Регуляція гормонів: Нормалізується вироблення гормонів, що відповідають за апетит, стрес та ріст. "Очищення" мозку: Виводяться токсичні продукти метаболізму, що накопичилися за день. Класифікація розладів сну Усі розлади сну можна умовно поділити на кілька великих груп: Інсомнії: Проблеми із засинанням та підтриманням сну. Це найпоширеніша група розладів. Розлади дихання уві сні: Стани, що характеризуються порушенням нормального дихання, найвідомішим з яких є синдром обструктивного апное сну. Гіперсомнії: Стани, що характеризуються надмірною денною сонливістю. Розлади циркадного ритму: Збій внутрішнього біологічного годинника, що призводить до невідповідності між бажаним та реальним часом сну. Парасомнії: Небажана поведінка або події, що відбуваються під час сну. До них належать нічні жахи, сомнамбулізм (ходіння уві сні) та інші. Причини проблем зі сном можуть бути як первинними (коли розлад сну є самостійним захворюванням), так і вторинними (коли безсоння є симптомом іншого стану, наприклад, депресії або хронічного болю).