Зміни настрою
Зміни настрою: Емоційні гойдалки та їхні причини
Зміни настрою — це коливання емоційного стану, які можуть варіюватися від легких, ледь помітних змін до екстремальних "гойдалок" між ейфорією та смутком. Незначні коливання настрою є абсолютно нормальною частиною людського досвіду, реакцією на події, втому чи стрес. Проте, коли ці зміни стають частими, інтенсивними та непередбачуваними, вони можуть суттєво впливати на якість життя та стосунки, а також бути симптомом певного медичного або психологічного стану.
Гормони як головні диригенти настрою
Гормони є потужними хімічними месенджерами, що суттєво впливають на нейромедіатори в мозку (серотонін, дофамін), які регулюють наш настрій. Саме тому жінки є більш схильними до змін настрою в періоди гормональних перебудов:
- Передменструальний синдром (ПМС): Коливання рівнів естрогену та прогестерону перед менструацією.
- Вагітність: Грандіозний "гормональний шторм", особливо в першому триместрі (зміни настрою під час вагітності).
- Післяпологовий період: Різке падіння гормонів після пологів.
- Менопауза: Поступове згасання функції яєчників.
Інші причини емоційної нестабільності
- Психічні розлади:
- Біполярний розлад: Характеризується екстремальними змінами настрою між маніакальними (піднесеними) та депресивними епізодами.
- Депресія та тривожні розлади.
- Спосіб життя: Хронічне недосипання, незбалансоване харчування, зловживання алкоголем або психоактивними речовинами.
- Медичні стани: Захворювання щитоподібної залози, неврологічні захворювання.
💡Рекомендації
monitoring
Спостерігання
medical
Медичний нагляд
assessment
Оцінка
emergency
Негайна допомога
🚨Тривожні ознаки
🏠Домашні засоби
👨⚕️Коли звернутися до лікаря
Пов'язані симптоми
Агресія
Агресія: Прояв емоцій та поведінки Агресія — це будь-яка форма поведінки, спрямована на заподіяння фізичної або психологічної шкоди собі, іншим або навколишньому середовищу. Важливо розуміти, що агресія сама по собі — це не емоція, а поведінковий прояв, за яким можуть стояти абсолютно різні почуття: гнів, страх, фрустрація, біль. У дітей раннього віку, як описано в статті "Агресивна поведінка у дітей", агресія є імпульсивною і не має на меті свідомого завдання шкоди. Нейробіологія агресії: Мозок "емоційний" та "раціональний" Агресивна поведінка є результатом складної взаємодії двох ключових структур мозку: Мигдалеподібне тіло (амигдала): Частина лімбічної системи, наш "центр страху та гніву". Вона генерує швидкі, імпульсивні агресивні реакції у відповідь на загрозу. Префронтальна кора: "Раціональна" частина мозку, що відповідає за самоконтроль, оцінку наслідків та гальмування імпульсивних поривів амигдали. Агресивна поведінка виникає тоді, коли активність амигдали переважає над гальмівним впливом префронтальної кори. Цей баланс може порушуватися через стрес, втому, гормональні зміни (вплив тестостерону) або певні психічні розлади. Види та причини агресії Психологи виділяють два основні види агресії: Імпульсивна (гаряча, афективна) агресія: Це реакція на провокацію, сильний гнів або страх. Вона не є запланованою і характеризується втратою самоконтролю. Інструментальна (холодна) агресія: Це продумана, цілеспрямована поведінка, яка використовується як інструмент для досягнення певної мети (наприклад, пограбування). Причинами агресії можуть бути розлади поведінки, наслідки психологічної травми, зловживання психоактивними речовинами або реакція на фрустрацію. Важливо не засуджувати, а намагатися зрозуміти, яка емоція стоїть за агресивною поведінкою.
Депресія
Депресія: Більше, ніж просто поганий настрій Депресія — це не просто смуток або тимчасовий поганий настрій. Це серйозне медичне захворювання, розлад настрою, який викликає стійке відчуття пригніченості, втрату інтересу до життя та впливає на те, як ви думаєте, відчуваєте та поводитеся. На відміну від звичайного смутку, депресія є тривалою, суттєво порушує повсякденне функціонування і не минає "сама по собі". Це хвороба, яка потребує діагностики та лікування так само, як діабет або гіпертонія. Що відбувається в мозку при депресії? Вважається, що в основі депресії лежить складний комплекс біологічних змін у мозку. Ключову роль відіграє дисбаланс нейромедіаторів — хімічних речовин, за допомогою яких нейрони спілкуються між собою. Найчастіше мова йде про дефіцит або порушення регуляції: Серотоніну: Відповідає за настрій, апетит, сон. Норадреналіну: Впливає на енергійність та концентрацію. Дофаміну: Пов'язаний з мотивацією та відчуттям задоволення. Також дослідження показують зміни в структурі та функції певних ділянок мозку, таких як гіпокамп та префронтальна кора, а також порушення в роботі системи реакції на стрес. Основні симптоми депресії Для постановки діагнозу симптоми мають тривати щонайменше два тижні. Ключовими є: Пригнічений настрій протягом більшої частини дня, майже щодня. Ангедонія: Значне зниження інтересу або задоволення від усіх або майже всіх видів діяльності. Зміни апетиту або ваги, безсоння або надмірна сонливість, постійна втома. Почуття нікчемності або надмірної провини. Труднощі з концентрацією уваги. Думки про смерть або самогубство. Депресія може мати специфічні прояви у певних групах, наприклад, післяпологова депресія у жінок.
Дратівливість
Дратівливість: Коли нервова система на межі Дратівливість — це емоційний стан, що характеризується підвищеною чутливістю до подразників та схильністю до спалахів гніву, невдоволення або нетерпіння у відповідь на незначні стимули. Важливо розуміти, що дратівливість — це не риса характеру, а неспецифічний симптом, який сигналізує про фізичний або психологічний дискомфорт. Це стан, коли "поріг реакції" нервової системи значно знижений, і те, що вчора здавалося дрібницею, сьогодні викликає бурю емоцій. Механізм дратівливості: роль нервової системи В основі дратівливості лежить стан гіперзбудження центральної нервової системи. Мигдалеподібне тіло (амигдала), емоційний центр нашого мозку, стає надмірно активним, а префронтальна кора, що відповідає за самоконтроль та гальмування імпульсів, не може ефективно виконувати свою функцію. Це призводить до того, що людина легше "зривається", оскільки її система "бій або втеча" перебуває у постійній готовності. Цей стан часто підтримується високим рівнем гормонів стресу, таких як кортизол та адреналін. Основні причини та тригери Дратівливість рідко виникає сама по собі, вона є верхівкою айсберга. Психологічні причини: Стрес: Хронічний стрес є головним винуватцем, оскільки він виснажує ресурси нервової системи. Тривожні розлади та депресія: Дратівливість є одним із ключових симптомів цих станів. Фізіологічні причини: Порушення сну: Недосипання безпосередньо впливає на емоційну регуляцію. Гормональні коливання: Передменструальний синдром (ПМС), вагітність, післяпологовий період та менопауза. Хронічний біль: Постійний біль виснажує нервову систему. Голод: Падіння рівня цукру в крові може викликати дратівливість. У дітей дратівливість часто є головним індикатором того, що вони погано почуваються.
Замкненість
Соціальне відсторонення (Withdrawal): Коли людина "закривається" від світу Соціальне відсторонення, або withdrawal, — це поведінковий патерн, що характеризується уникненням соціальних контактів, спілкування та взаємодії з іншими людьми. Це може варіюватися від легкої тенденції до усамітнення до повної соціальної ізоляції. Важливо відрізняти відсторонення як симптом від інтроверсії, яка є рисою характеру. Інтроверт насолоджується самотністю і відновлює в ній енергію, але при цьому здатний до соціальної взаємодії. Людина, яка відсторонюється, часто хоче спілкуватися, але не може через страх, апатію або інші причини. Чому люди відсторонюються? Відсторонення — це часто захисний механізм або прояв глибших психологічних проблем. Депресія: Це одна з найчастіших причин. Депресія "краде" енергію та мотивацію. Людина втрачає інтерес до діяльності, яка раніше приносила задоволення, включаючи спілкування з друзями та близькими (ангедонія). Соціальні контакти починають здаватися виснажливими та безглуздими. Тривожні розлади: Особливо соціальна тривожність. Людина уникає соціальних ситуацій через інтенсивний страх бути засудженою, осоромленою або приниженою. Реакція на травму або стрес: Після травматичної події або в період сильного стресу людина може "закритися" від світу, щоб почуватися в безпеці та уникнути додаткового емоційного навантаження. Низька самооцінка: Переконання у власній нікчемності та непривабливості може змушувати людину уникати контактів, щоб не бути "виkритою". Розлади аутистичного спектру: Труднощі з соціальною комунікацією та взаємодією є одним з ключових симптомів. У післяпологовому періоді відсторонення від дитини та близьких може бути тривожною ознакою труднощів з прив'язаністю або післяпологової депресії.
Тривога
Тривога: Внутрішня сигналізація організму Тривога — це нормальна і здорова людська емоція, що характеризується відчуттям напруги, занепокоєння та фізичними змінами, такими як прискорене серцебиття. Це вбудований еволюційний механізм, наша внутрішня "сигналізація", яка вмикається у відповідь на потенційну загрозу і готує тіло до реакції "бій або втеча". Однак, коли ця система стає надмірно чутливою і вмикається занадто часто, занадто сильно або за відсутності реальної небезпеки, тривога перестає бути корисною і перетворюється на тривожний розлад. Що відбувається в мозку та тілі при тривозі? Коли мозок сприймає загрозу, мигдалеподібне тіло (амигдала) посилає сигнал тривоги. У відповідь наднирники викидають в кров гормони стресу — адреналін та кортизол. Це викликає каскад фізіологічних реакцій: Серце починає битися частіше, щоб доставити більше крові до м'язів. Дихання частішає для насичення крові киснем. Кров відливає від органів травлення до кінцівок. Зіниці розширюються, увага загострюється. При тривожних розладах ця система є гіперактивною, і людина може відчувати ці симптоми постійно. Види тривожних розладів Тривога може проявлятися по-різному: Генералізований тривожний розлад: Постійне, надмірне хвилювання з приводу різноманітних подій. Панічний розлад: Характеризується раптовими, інтенсивними нападами страху (панічними атаками). Соціальна тривожність: Сильний страх соціальних ситуацій та оцінки з боку інших. Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР): Нав'язливі думки та ритуали. Детальніше про специфіку у мам — післяпологове ОКР. Тривога є ключовим компонентом багатьох післяпологових розладів, наприклад, післяпологової тривожності.