Загальні симптоми дітей 1-3 років

• Присутня постійно, навіть вранці після сну.
• Дитина виглядає виснаженою, блідою.
• Супроводжується втратою апетиту, дратівливістю, плаксивістю.
• Знижується інтерес до ігор та спілкування.

Найпоширеніші причини патологічної втоми

• Відновлення після хвороби: Після будь-якої інфекції, особливо грипу чи кишкової інфекції, організму потрібен час на відновлення. Період астенії може тривати 1-2 тижні, і це нормально.
• Залізодефіцитна анемія: Це одна з найчастіших причин постійної втоми у дітей. Гемоглобін, до складу якого входить залізо, переносить кисень. При його нестачі тканини, особливо мозок та м'язи, страждають від кисневого голодування.
• Хронічні захворювання: Будь-який тривалий запальний процес в організмі виснажує його ресурси.
• Порушення сну: Недостатня тривалість або погана якість нічного сну через проблеми зі сном (наприклад, аденоїди, що заважають дихати).
• Дефіцит вітамінів та мікроелементів.

Якщо ви помітили у дитини ознаки патологічної втоми, першим кроком має бути візит до педіатра та здача загального аналізу крові для виключення анемії. Детальніше про слабкість читайте на сторінці "Слабкість у дітей 1-3 років".

• Інфекційні захворювання: Це найпоширеніша причина. Висока температура, інтоксикація та запалення при ГРВІ, грипі, отиті, синуситі або менінгіті часто супроводжуються головним болем.
• Зневоднення: Недостатнє вживання рідини, особливо під час хвороби, може викликати головний біль.
• Травма голови: Навіть незначний удар, про який дитина могла не сказати, може бути причиною. Важливо спостерігати за дитиною після будь-якого падіння.
• Втома та недосипання: Порушення режиму сну та перевтома можуть провокувати головний біль напруги.
• Стрес: Емоційне напруження, пов'язане зі змінами в житті (садок, переїзд), також може бути причиною.

"Червоні прапорці": Коли головний біль є небезпечним

Негайно зверніться за медичною допомогою, якщо головний біль:

• Виник після травми голови.
• Дуже сильний, раптовий ("як удар грому").
• Супроводжується високою температурою, ригідністю (напруженням) м'язів шиї, світлобоязню — це можуть бути ознаки менінгіту.
• Супроводжується блюванням (особливо вранці), порушенням ходи, координації або зору — це може вказувати на підвищення внутрішньочерепного тиску.
• Будить дитину вночі.

Ведення щоденника головного болю може допомогти лікарю визначити причину та тригери. Детальніше про мігрені можна прочитати на сторінці "Мігрень".

• Криза автономії: Дитина вперше усвідомлює себе як окрему особистість зі своїми бажаннями. Її головне завдання в цей період — навчитися бути самостійною. Будь-яка спроба батьків допомогти ("я сам одягну штанці") або щось заборонити сприймається як посягання на її новонароджену незалежність і викликає бурхливий протест.
• Фрустрація через мовленнєві обмеження: Дитина вже багато розуміє і багато чого хоче, але її активний словниковий запас ще дуже малий. Неможливість висловити свої складні почуття та бажання словами призводить до емоційного вибуху. Це основний механізм істерик.
• Фізіологічний дискомфорт: Не варто забувати і про базові потреби. Дитина може бути дратівливою, тому що вона голодна, хоче спати (втома), або її щось болить (наприклад, ріжуться зуби або болить вухо).
• Незрілість нервової системи: Центри емоційного контролю в мозку ще не дозріли. Малюк просто не вміє керувати своїми емоціями, його буквально "накриває" хвилею почуттів.

Ваша реакція на ці зміни в поведінці має вирішальне значення. Розуміння та спокійне встановлення меж допомагає дитині пройти цей складний етап.

• Проблеми з вухами: Це найпоширеніша причина. Гострий середній отит або накопичення рідини у вусі (секреторний отит) можуть подразнювати вестибулярний апарат. Доброякісне пароксизмальне вертиго дитячого віку — стан, що характеризується короткими, повторюваними нападами запаморочення у здорової дитини, який вважається попередником мігрені.
• Зневоднення або низький рівень цукру в крові: Недостатнє пиття або тривалі перерви між прийомами їжі можуть викликати слабкість та запаморочення.
• Ортостатична гіпотензія: Різке падіння тиску при швидкому вставанні.
• Мігрень-асоційоване вертиго: У деяких дітей запаморочення може бути еквівалентом головного болю при мігрені.

Що робити батькам?

Під час нападу запаморочення головне — забезпечити дитині безпеку. Покладіть або посадіть її, щоб вона не впала. Заспокойте малюка. Зазвичай напад триває недовго. Якщо епізоди запаморочення повторюються, варто звернутися до педіатра, який може направити вас до ЛОР-лікаря або дитячого невролога. Важливо відрізняти запаморочення від непритомності, яка є повною втратою свідомості.

Поведінка малюка у віці від 1 до 3 років змінюється майже щодня. Це період інтенсивного розвитку, коли дитина освоює нові навички, формує своє "Я" та вчиться взаємодіяти зі світом. Багато змін, які можуть здаватися батькам дивними або небажаними (наприклад, істерики або агресія), є абсолютно нормальними етапами розвитку. Проте іноді раптові та різкі зміни в поведінці можуть бути сигналом про те, що дитина переживає стрес, хворобу або інші труднощі.

Що вважати значущою зміною в поведінці?

Мова йде не про одноразовий каприз, а про стійкі зміни, які тривають деякий час і не є типовими для вашої дитини. Наприклад:

• Зазвичай активна та весела дитина стала апатичною, плаксивою та замкнутою.
• Спокійний малюк став дуже агресивним або, навпаки, боязким.
• З'явилися нові страхи, проблеми зі сном, погіршився апетит.

Найпоширеніші причини поведінкових змін

Будь-яка різка зміна в поведінці — це сигнал. Ваше завдання — спробувати зрозуміти, що дитина намагається вам "повідомити".

• Великі життєві зміни: Народження брата чи сестри, початок відвідування дитячого садка, переїзд, розлучення батьків — все це є величезним стресом для малюка і може викликати тимчасові поведінкові проблеми.
• Хвороба: Часто дратівливість та зміни в поведінці є першими ознаками захворювання, ще до появи температури чи інших симптомів.
• Розвиткові кризи: Криза одного року, "жахливі двійки" — це нормативні кризи, що супроводжуються змінами в поведінці.
• Регрес розвитку: Іноді на тлі стресу або хвороби дитина може тимчасово "відкотитися" назад у своїх навичках, що також впливає на її поведінку.

• Афективно-респіраторні напади (breath-holding spells): Це найчастіша причина у дітей від 6 місяців до 4-5 років. На тлі сильних емоцій (біль, страх, гнів) дитина робить видих, починає плакати і на піку плачу затримує дихання. Це призводить до короткочасної гіпоксії, дитина блідне або синіє і втрачає свідомість на кілька секунд. Це рефлекторний, а не свідомий акт, і він не є небезпечним.
• Вазовагальне синкопе: Рефлекторна реакція нервової системи на певні тригери, такі як біль, страх, вид крові, тривале стояння в задушливому приміщенні.
• Ортостатична гіпотензія: Різке падіння тиску при швидкому вставанні.
• Зневоднення або перегрів.

Як відрізнити непритомність від судом?

Це ключове питання. При непритомності тіло дитини зазвичай стає м'яким, "обм'яклим". Можуть бути кілька легких посмикувань, але вони не є ритмічними та тривалими, як при справжніх судомах. Відновлення свідомості відбувається швидко, протягом хвилини.

Перша допомога

Якщо дитина знепритомніла, покладіть її на рівну поверхню і підніміть їй ноги вище рівня голови. Це допоможе відновити приток крові до мозку. Забезпечте доступ свіжого повітря. Після нападу обов'язково зверніться до педіатра для з'ясування причини.

Малюк, який вчиться ходити, бігати та освоювати складні рухи, часто виглядає незграбним: він спотикається, падає, проливає воду і не може потрапити ложкою до рота. Ця незграбність є абсолютно нормальною частиною процесу розвитку моторики та координації. Нервова система дитини вчиться узгоджувати роботу м'язів, очей та вестибулярного апарату, і цей процес вимагає часу та практики. Проте іноді виражені проблеми з балансом та координацією можуть бути ознакою станів, що потребують уваги.

Як розвивається координація?

Розвиток великої та дрібної моторики йде пліч-о-пліч. Дитина спочатку вчиться контролювати великі м'язи (ходити, бігати), а потім — більш точні рухи (будувати вежу з кубиків, малювати). Цей процес не є лінійним і залежить від багатьох факторів, включаючи темперамент дитини та кількість практики.

Коли погана координація може бути "червоним прапорцем"?

Варто проконсультуватися з педіатром або дитячим неврологом, якщо ви помічаєте наступні ознаки:

• Раптова поява проблем: Дитина, яка вже впевнено ходила, раптом починає сильно хитатися, падати. Це може бути ознакою вушної інфекції, що впливає на вестибулярний апарат, або неврологічних проблем.
• Значне відставання від вікових норм: Наприклад, якщо до 18 місяців дитина не ходить самостійно, або до 3 років не може бігати чи стрибати на місці.
• Асиметрія рухів: Дитина помітно більш незграбна з одного боку, використовує переважно одну руку.
• М'язова слабкість (гіпотонія): Дитина здається "млявою", її рухи слабкі.

Часто для покращення координації достатньо просто більше рухатися: ігри з м'ячем, лазіння на дитячому майданчику, танці — все це чудово тренує мозок та тіло малюка.

Причини справжнього регресу завжди є серйозними. Це може бути першою ознакою розладів аутистичного спектру (РАС), метаболічних або дегенеративних захворювань нервової системи, епілептичної енцефалопатії. Якщо ви помітили будь-які ознаки регресу у своєї дитини, не чекайте. Це привід для термінового звернення до педіатра та дитячого невролога. Ці зміни в поведінці є набагато серйознішими, ніж просто звичайні зміни в поведінці.

Слабкість у дитини — це симптом, який батьки можуть неправильно інтерпретувати, плутаючи його зі звичайною втомою або поганим настроєм. Важливо розрізняти ці стани. Втома — це тимчасове виснаження, яке проходить після відпочинку. Справжня слабкість (астенія) — це стійкий стан, при якому дитині бракує сил для звичної активності, і він може бути ознакою серйозного захворювання. Особливу тривогу викликає м'язова слабкість, коли дитина не може виконати рухи, які раніше їй давалися легко.

Причини загальної слабкості (астенії)

Найчастіше стійка слабкість є наслідком перенесеного захворювання або дефіцитних станів.

• Поствірусний астенічний синдром: Після важкого ГРВІ, грипу або кишкової інфекції організм дитини витратив багато ресурсів на боротьбу з хворобою. Період відновлення, що супроводжується слабкістю, може тривати до 2-3 тижнів.
• Залізодефіцитна анемія: Це одна з ключових причин слабкості, млявості та блідості у дітей. Нестача заліза призводить до кисневого голодування тканин.
• Зневоднення: Втрата рідини, навіть незначна, призводить до згущення крові та погіршення живлення всіх органів, що проявляється слабкістю.
• Хронічні захворювання.

М'язова слабкість: Тривожний сигнал

На відміну від загальної слабкості, раптова поява м'язової слабкості є "червоним прапорцем", що вимагає негайної консультації з лікарем. Це може проявлятися як:

• Дитина не може встати, підняти руки або ноги.
• Зміна ходи, кульгавість.
• Слабкість лише в одній частині тіла.

Причинами можуть бути вірусні інфекції, що вражають м'язи (міозит), або рідкісні, але серйозні неврологічні та м'язові захворювання. Будь-яка скарга на те, що "ніжки не слухаються", або помітна зміна в руховій активності дитини потребує уваги педіатра. Детальніше про хронічний біль, що також може викликати слабкість.

Судоми — це прояв аномальної електричної активності в мозку, який зовнішньо проявляється у вигляді неконтрольованих рухів, змін свідомості або поведінки. У дітей віком 1-3 років найпоширенішим типом є фебрильні судоми, спровоковані високою температурою. Проте існують і інші види судом, які можуть виникати без лихоманки (афебрильні судоми) і вимагають ретельної діагностики у невролога.

Види судом у малюків

Судоми можуть виглядати дуже по-різному, не завжди це драматична картина з посмикуванням усього тіла.

• Генералізовані тоніко-клонічні судоми: Класичний напад, коли дитина втрачає свідомість, її тіло напружується (тонічна фаза), а потім починаються ритмічні посмикування кінцівок (клонічна фаза).
• Абсанси ("завмирання"): Короткі епізоди, коли дитина раптово "відключається" на кілька секунд, її погляд стає порожнім, вона не реагує на звернення. Після нападу вона продовжує робити те, що робила, не пам'ятаючи про нього.
• Фокальні судоми: Судомна активність охоплює лише одну частину тіла, наприклад, посмикується лише одна рука або одна сторона обличчя. Свідомість при цьому може бути збережена.
• Атонічні судоми ("напади падіння"): Дитина раптово втрачає м'язовий тонус і падає.

Причини афебрильних судом

Якщо судоми виникають без температури, це може бути ознакою епілепсії або інших станів:

• Епілепсія: Хронічне захворювання мозку, що характеризується схильністю до повторних судомних нападів. Існує багато форм дитячої епілепсії.
• Структурні аномалії мозку.
• Наслідки травми голови або перенесеної нейроінфекції.
• Метаболічні порушення.

Будь-який епізод судом, особливо перший, є приводом для виклику швидкої допомоги та подальшого обстеження у дитячого невролога. Важливо відрізняти судоми від непритомності та афективно-респіраторних нападів.