Температура у дітей 1-3 років

• Вірусні інфекції (ГРВІ): Це причина №1. Застуда, грип, ентеровірус — більшість дитячих хвороб викликані вірусами і супроводжуються лихоманкою.
• Бактеріальні інфекції: Такі як гострий отит (інфекція середнього вуха), інфекції сечовивідних шляхів, стрептококова ангіна або пневмонія. Ці стани потребують діагностики та лікування антибіотиками.
• Реакція на вакцинацію: Підвищення температури після щеплення є нормальною і очікуваною реакцією, що свідчить про формування імунної відповіді.
• Перегрів: Малюки можуть перегрітися, якщо їх занадто тепло одягнути, особливо в спекотну погоду.

Лихоманка є значним навантаженням на організм і підвищує ризик зневоднення. Тому забезпечення дитини достатньою кількістю рідини є пріоритетом номер один. У деяких схильних дітей різкий підйом температури може спровокувати фебрильні судоми, про які важливо знати кожному з батьків.

Поєднання високої температури та блювання — дуже поширена ситуація у дітей раннього віку. Ця комбінація симптомів майже завжди вказує на гостру інфекцію, найчастіше — вірусний гастроентерит, також відомий як "шлунковий грип". Хоча цей стан зазвичай проходить сам по собі, він несе один серйозний ризик, який батьки повинні знати і вміти запобігати — ризик швидкого зневоднення.

Що відбувається в організмі дитини?

Найчастіше збудниками є ротавіруси, норовіруси або аденовіруси. Потрапляючи в шлунково-кишковий тракт, вірус викликає запалення слизової оболонки шлунка та кишечника. Блювання — це захисний рефлекс, за допомогою якого організм намагається позбутися збудника. Температура — це системна відповідь імунної системи на інфекцію.

Окрім гастроентериту, блювання на тлі температури може бути симптомом і інших захворювань:

• Системні інфекції: Отит, інфекції сечовивідних шляхів, пневмонія або навіть менінгіт можуть починатися з температури та блювання.
• Харчове отруєння: Викликане бактеріальними токсинами в неякісній їжі.
• Стрептококова ангіна: Іноді супроводжується не лише болем у горлі, а й болем у животі та блюванням.

Головна небезпека — зневоднення

З кожним епізодом блювання дитина втрачає не лише воду, але й життєво важливі електроліти (натрій, калій). Маленькі діти мають невеликий запас рідини, тому зневоднення у них розвивається дуже швидко. Саме зневоднення, а не сама інфекція, є найчастішою причиною госпіталізації при гастроентеритах. Тому головне завдання батьків — не нагодувати дитину, а адекватно її відпоїти. Якщо до симптомів приєднується діарея, ризик зневоднення зростає в рази.

Поєднання високої температури та ознак болю у вусі у дитини 1-3 років з високою ймовірністю вказує на гострий середній отит — запалення середнього вуха. Це одна з найпоширеніших бактеріальних інфекцій у дитячому віці. Оскільки малюк не завжди може чітко сказати, що саме його болить, батькам важливо знати непрямі ознаки цього захворювання, щоб вчасно звернутися до лікаря.

Чому у малюків так часто болять вуха?

Причина криється в анатомічних особливостях. Євстахієва труба, яка з'єднує носоглотку та порожнину середнього вуха, у маленьких дітей є коротшою, ширшою та розташована більш горизонтально, ніж у дорослих. Під час будь-якої застуди, що супроводжується нежитем, слиз та бактерії з носа легко потрапляють через цю трубу в середнє вухо. Там вони викликають запалення та накопичення рідини (ексудату). Ця рідина тисне на барабанну перетинку зсередини, що викликає сильний, пульсуючий біль. Температура є реакцією організму на бактеріальну інфекцію.

Як запідозрити біль у вусі?

Зверніть увагу на такі симптоми, особливо якщо вони з'явилися на тлі або через кілька днів після початку ГРВІ:

• Різкий плач, особливо вночі. В горизонтальному положенні тиск у середньому вусі посилюється, що робить біль нестерпним.
• Дитина тягне себе за вухо, трясе головою.
• Погіршення апетиту: малюк може відмовлятися від їжі, оскільки смоктання та ковтання змінюють тиск у вусі і посилюють біль.
• Виділення з вуха: Якщо тиск ексудату стає занадто сильним, барабанна перетинка може розірватися (перфорувати), і з вуха почне витікати рідина або гній. Після цього біль зазвичай різко зменшується.

Діагноз "гострий середній отит" може поставити лише лікар (педіатр або ЛОР) за допомогою отоскопа. Лікування зазвичай включає знеболювальні та, якщо інфекція бактеріальна, антибіотики. Детальніше про різні види болю у вухах читайте у розділі "Біль у вухах".

Біль у горлі на тлі високої температури — поширена скарга у дітей 1-3 років. У більшості випадків причиною є вірусна інфекція (фарингіт), яка не потребує специфічного лікування. Проте іноді ці симптоми можуть вказувати на бактеріальну ангіну (тонзиліт), викликану стрептококом, яка вимагає обов'язкового призначення антибіотиків. Вміння відрізнити ці стани є ключовим завданням педіатра, але батькам важливо знати тривожні ознаки.

Що викликає біль та температуру?

Біль у горлі — це результат запалення слизової оболонки глотки (фарингіт) або мигдаликів (тонзиліт). Запалення викликає набряк, почервоніння та подразнення больових рецепторів. Лихоманка є системною реакцією імунної системи на вторгнення збудника — вірусу або бактерії.

• Вірусні інфекції (90% випадків): Аденовіруси, риновіруси, вірус Коксакі та інші. Зазвичай, окрім болю в горлі, спостерігаються й інші симптоми застуди: нежить, кашель, іноді кон'юнктивіт.
• Бактеріальні інфекції (найчастіше — стрептокок групи А): Це так звана стрептококова ангіна. Вона є небезпечною не стільки сама по собі, скільки своїми можливими ускладненнями на серце, нирки та суглоби (ревматична лихоманка) у випадку відсутності лікування антибіотиками.

Як запідозрити стрептококову ангіну?

Хоча остаточний діагноз ставиться лише за допомогою експрес-тесту або бакпосіву з горла, запідозрити бактеріальну інфекцію можна за такими ознаками:

• Дуже сильний біль у горлі, дитині важко ковтати.
• Висока температура при відсутності інших симптомів застуди (немає нежитю та кашлю).
• Яскраво-червоне, "палаюче" горло, іноді з білими нальотами на мигдаликах.
• Збільшені та болючі шийні лімфовузли.
• Іноді — висип на тілі (скарлатина).

Якщо лікар підозрює стрептококову інфекцію, проведення тесту є обов'язковим. Детальніше про біль у горлі читайте на нашому сайті.

Поєднання лихоманки та висипу на шкірі — це класична картина багатьох дитячих інфекційних захворювань, які називаються екзантемами. Для батьків це завжди тривожна ситуація, оскільки важко самостійно визначити причину. Хоча багато з цих хвороб є відносно безпечними і минають самі, деякі можуть бути ознакою серйозних бактеріальних інфекцій, що потребують негайного лікування. Тому будь-який висип на тлі високої температури є приводом для обов'язкового огляду лікаря.

Чому інфекції викликають висип?

Висип при інфекційних захворюваннях може виникати через різні механізми:

• Пряма дія збудника: Деякі віруси (наприклад, вірус вітряної віспи) розмножуються безпосередньо в клітинах шкіри, викликаючи характерні зміни.
• Імунна реакція: Висип може бути результатом реакції імунної системи на циркулюючі в крові віруси або бактерії.
• Дія токсинів: Деякі бактерії (наприклад, стрептокок при скарлатині) виробляють токсини, які викликають специфічний висип.

Найпоширеніші хвороби з температурою та висипом

• Розеола (шоста хвороба): Дуже поширена вірусна інфекція. Характеризується 3-4 днями високої температури при доброму самопочутті, після чого температура різко падає і з'являється дрібний рожевий висип по всьому тілу.
• Ентеровірусна інфекція (синдром "рука-нога-рот"): Викликається вірусами Коксакі. Супроводжується температурою та появою специфічних пухирців на долонях, стопах та в роті.
• Вітряна віспа: Починається з температури та появи поодиноких червоних цяток, які швидко перетворюються на пухирці з рідиною, що сильно сверблять. Характерне постійне "підсипання" нових елементів.
• Кір: Небезпечне захворювання, що починається з високої температури, кашлю, нежитю та кон'юнктивіту. Висип з'являється на 4-5 день і поширюється зверху вниз.
• Скарлатина: Бактеріальна інфекція, що характеризується високою температурою, сильним болем у горлі та дрібноточковим висипом, схожим на наждачний папір.

Особливу небезпеку становить висип, який не зникає при натисканні (геморагічний висип), оскільки це може бути ознакою менінгококової інфекції — смертельно небезпечного стану.

Поєднання лихоманки та діареї у малюка — це класична картина кишкової інфекції (гастроентериту). Цей стан є надзвичайно поширеним у дітей, особливо у тих, хто почав відвідувати дитячі колективи. Головна небезпека, яку несе ця комбінація симптомів, — це швидкий розвиток зневоднення. Розуміння механізмів хвороби допомагає батькам діяти правильно і не нашкодити дитині.

Чому виникає діарея та температура?

Причиною у 80% випадків є віруси (ротавірус, норовірус), рідше — бактерії (сальмонела, кишкова паличка). Вірус, потрапляючи в кишечник, пошкоджує його слизову оболонку. В результаті порушується процес всмоктування води та поживних речовин. Організм намагається позбутися збудника, посилюючи перистальтику і "змиваючи" його великою кількістю рідини — так виникає діарея. Температура є загальною реакцією імунної системи, спрямованою на боротьбу з інфекцією.

Важливо розуміти, що діарея — це захисний механізм. Спроби зупинити її за допомогою "дорослих" ліків можуть бути небезпечними, оскільки це затримає виведення вірусу та токсинів з організму.

Зневоднення — ворог номер один

З кожним епізодом рідких випорожнень дитина втрачає воду та електроліти. Якщо до діареї приєднується блювання, втрати стають критичними. Ознаки зневоднення, які має знати кожен з батьків:

• Зменшення кількості сечовипускань (сухий підгузок більше 4-6 годин).
• Темна сеча з різким запахом.
• Сухі губи та язик, плач без сліз.
• Надзвичайна млявість, сонливість, апатія.
• Холодні ручки та ніжки.

Поява цих ознак є приводом для негайного звернення до лікаря. Основою лікування кишкових інфекцій є не боротьба з діареєю, а адекватна регідратація — поповнення втраченої рідини за допомогою спеціальних аптечних розчинів.

Поєднання лихоманки та кашлю у дитини раннього віку найчастіше свідчить про гостру респіраторну інфекцію, що вражає дихальні шляхи. Кашель — це захисний рефлекс, спрямований на очищення бронхів від слизу та збудників, а температура — імунна відповідь організму. Важливо звертати увагу на характер кашлю та дихання, оскільки у малюків інфекція може швидко поширюватися з верхніх дихальних шляхів у нижні, викликаючи ускладнення.

Що може бути причиною?

Залежно від рівня ураження дихальних шляхів, ця комбінація симптомів може вказувати на різні захворювання:

• ГРВІ з трахеїтом: Звичайна застуда, при якій запалення опустилося в трахею. Кашель зазвичай сухий, "дере" горло.
• Круп (гострий ларинготрахеїт): Вірусне запалення гортані та трахеї. Характеризується специфічним, грубим, "гавкаючим" кашлем та шумним вдихом (стридором). Напади часто трапляються вночі.
• Гострий бронхіт: Запалення бронхів. Кашель спочатку сухий, а через кілька днів стає вологим, з відходженням мокротиння.
• Пневмонія (запалення легень): Серйозне ускладнення, що може розвинутися на тлі ГРВІ. Супроводжується високою температурою, сильним кашлем, а головне — ознаками дихальної недостатності (задишка, прискорене дихання).
• Грип: Характеризується різким початком, дуже високою температурою, болем у м'язах та сухим, болісним кашлем.

Чому важливо слухати дихання?

Ключовим моментом в оцінці стану дитини є не стільки кашель, скільки дихання. Батьки мають знати тривожні ознаки дихальної недостатності, які потребують негайного звернення за медичною допомогою:

• Прискорене дихання: Частота дихання у спокої перевищує 40 вдихів на хвилину.
• Задишка: Видно, що дитина докладає зусиль для дихання, втягуючи шкіру між ребрами.
• Хрипи або свист, які чути на відстані.

Самолікування кашлю у маленьких дітей, особливо за допомогою муколітиків (препаратів, що розріджують мокротиння), може бути небезпечним і призвести до погіршення стану.

Фебрильні судоми — це, мабуть, одне з найстрашніших видовищ, які можуть побачити батьки. Дитина раптово втрачає свідомість, її тіло напружується і починає ритмічно здригатися на тлі високої температури. Проте, незважаючи на лякаючу картину, важливо знати: прості фебрильні судоми є доброякісним станом, не викликають пошкодження мозку і не є епілепсією. Це специфічна реакція незрілого мозку дитини на різкий стрибок температури.

Що таке фебрильні судоми і чому вони виникають?

Фебрильні судоми — це напади, що виникають у дітей віком від 6 місяців до 5 років, спровоковані лихоманкою, за відсутності ознак нейроінфекції (менінгіту) чи інших неврологічних захворювань. Точний механізм їх виникнення до кінця не вивчений, але основна теорія полягає в тому, що незрілий мозок дитини має нижчий "судомний поріг". Різке та стрімке підвищення температури тіла може порушити нормальну електричну активність нейронів, викликаючи "коротке замикання" — судомний напад.

Існує чітка генетична схильність: якщо у батьків чи братів/сестер дитини були фебрильні судоми, ризик їх виникнення значно вищий. Найчастіше вони трапляються при вірусних інфекціях, що дають різкий підйом температури.

Прості vs. Складні фебрильні судоми

Для прогнозу та тактики важливо розрізняти два типи судом:

• Прості фебрильні судоми (близько 80% випадків):
  • Тривають менше 15 хвилин (зазвичай 1-3 хвилини).
  • Є генералізованими (охоплюють все тіло симетрично).
  • Не повторюються протягом 24 годин.
• Складні фебрильні судоми:
  • Тривають більше 15 хвилин.
  • Є фокальними (охоплюють лише одну частину тіла).
  • Повторюються протягом однієї доби.

Діти, що перенесли складні фебрильні судоми, мають дещо вищий ризик розвитку епілепсії в майбутньому, тому потребують більш ретельного спостереження у невролога. Проте навіть після простого нападу кожна дитина має бути оглянута лікарем, щоб виключити інші, більш небезпечні причини судом.