Нервова система (всі віки)

Головний біль: Комплексний погляд на найпоширеніший симптом

Головний біль — це, мабуть, найпоширеніший больовий синдром, з яким протягом життя стикається практично кожна людина. Він може варіюватися від легкого, епізодичного дискомфорту до виснажливого, пульсуючого болю, що порушує повсякденну діяльність. Важливо розуміти, що головний біль — це не хвороба, а симптом, який може мати сотні причин. Міжнародна класифікація головного болю поділяє всі його види на дві великі групи: первинні та вторинні.

Первинний головний біль

Це самостійні захворювання, при яких біль не є симптомом іншої хвороби. Механізм їх виникнення пов'язаний з дисфункцією больових центрів у мозку, судин або нервів. До цієї групи належать:

Запаморочення: Коли світ втрачає стабільність

Запаморочення — це загальний термін для опису цілої низки відчуттів, включаючи хибне відчуття руху, слабкість, переднепритомний стан та порушення рівноваги. Це одна з найчастіших скарг на прийомі у лікаря. Для точної діагностики важливо розрізняти, що саме людина відчуває, оскільки за цим можуть стояти абсолютно різні причини: від проблем у внутрішньому вусі до захворювань серця.

Типи запаморочення: Вертиго, пресинкопе та порушення рівноваги

Непритомність (Синкопе): Раптова втрата свідомості

Непритомність, або синкопе, — це раптова, короткочасна втрата свідомості та м'язового тонусу, після якої відбувається швидке та повне відновлення. В основі цього стану лежить тимчасове, глобальне зниження кровопостачання головного мозку. Хоча вигляд людини, що знепритомніла, може бути дуже лякаючим, у переважній більшості випадків причини є доброякісними. Проте, будь-який епізод втрати свідомості вимагає медичної оцінки для виключення небезпечних, особливо серцевих, причин.

Механізм непритомності: Чому мозок "відключається"?

Наш мозок для своєї роботи потребує постійного надходження кисню та глюкози з кров'ю. Якщо приток крові до мозку раптово зменшується на 6-8 секунд, цього достатньо для тимчасового "відключення" свідомості. Найчастіше це відбувається через різке падіння артеріального тиску та/або сповільнення серцевого ритму.

Найпоширеніші типи непритомності

Проблеми з концентрацією: Чому так важко зосередитися?

Концентрація уваги — це здатність свідомо спрямовувати та утримувати свою розумову діяльність на певному об'єкті чи завданні, ігноруючи сторонні подразники. У сучасному світі, перенасиченому інформацією та багатозадачністю, скарги на труднощі з концентрацією є надзвичайно поширеними. Часто це є наслідком способу життя, але іноді може бути симптомом медичного або психологічного стану.

Нейробіологія уваги

За нашу здатність до концентрації відповідають переважно лобові частки головного мозку, а саме — префронтальна кора. Ця ділянка є "виконавчим директором" нашого мозку. Ключову роль у регуляції уваги відіграють нейромедіатори дофамін та норадреналін. Порушення їхнього балансу лежить в основі, наприклад, синдрому дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ).

Причини порушення концентрації

Здатність до концентрації — це обмежений ресурс, який може виснажуватися під впливом багатьох факторів.

Проблеми з пам'яттю: Від нормальної забудькуватості до серйозних порушень

Пам'ять — це складна когнітивна функція, що дозволяє нам кодувати, зберігати та відтворювати інформацію. Епізодична забудькуватість (наприклад, забути, навіщо прийшов у кімнату) є нормальною частиною життя. Проте, коли проблеми з пам'яттю стають стійкими та починають впливати на повсякденну діяльність, це може бути ознакою медичного або психологічного стану, що потребує уваги. Важливо розрізняти нормальні вікові зміни від патологічних порушень.

Як працює пам'ять?

Процес запам'ятовування складається з трьох етапів:

1. Кодування: Перетворення отриманої інформації у форму, придатну для зберігання.
2. Зберігання: Утримання інформації протягом певного часу.
3. Відтворення: Видобування збереженої інформації.

Судоми: Раптовий "збій" в електричній системі мозку

Судоми — це раптовий, неконтрольований сплеск електричної активності в головному мозку, який тимчасово порушує його нормальну роботу. Це може проявлятися у вигляді різких рухів, змін у свідомості, відчуттях або поведінці. Важливо розуміти, що судоми — це симптом, а не хвороба. Епілепсія — це захворювання, що характеризується схильністю до повторних, неспровокованих судомних нападів. Одиничний напад судом не означає, що людина хвора на епілепсію.

Що відбувається в мозку під час нападу?

Нейрони (нервові клітини) в нашому мозку спілкуються між собою за допомогою електричних та хімічних сигналів. Ця активність є впорядкованою та збалансованою. Судомний напад виникає, коли велика група нейронів раптово починає генерувати надмірні, синхронні електричні розряди. Це схоже на "електричну бурю" або "коротке замикання" в мозку. Те, як виглядає напад, залежить від того, яка саме ділянка мозку залучена в цю аномальну активність.

Типи судомних нападів

Судоми поділяють на дві великі групи:

• Фокальні (парціальні) напади: Аномальна активність починається в одній конкретній ділянці мозку. Симптоми залежать від функції цієї ділянки. Людина може залишатися при свідомості, відчуваючи дивні запахи, посмикування однієї руки або раптовий страх.
• Генералізовані напади: Аномальна активність одразу охоплює обидві півкулі мозку. Вони завжди супроводжуються втратою свідомості. Найбільш відомий тип — тоніко-клонічний напад, але існують і інші, наприклад, абсанси ("завмирання").

Причини судом

Причини можуть бути різноманітними і залежать від віку.