Моя дитина не повзає "правильно": чи варто хвилюватися?
Ви бачили це на відео, в книжках та на дитячих майданчиках — ідеальне "класичне" повзання рачки, коли дитина впевнено та симетрично переставляє праву ручку з лівою ніжкою. А потім ви дивитеся на свого малюка, який пересувається, як партизан у засідці, відштовхується назад, як рак, або взагалі "їздить" на попі. І тривожна думка закрадається в голову: "З моєю дитиною щось не так?". Хочу вас заспокоїти: ви не самотні у своїх хвилюваннях, але, найімовірніше, вони безпідставні. Існує величезна кількість індивідуальних стилів повзання, і більшість із них є абсолютно нормальними етапами розвитку. Давайте влаштуємо невелику "екскурсію" галереєю маленьких повзунів і розберемося, на що справді варто звертати увагу.
Галерея повзунів: знайдіть свій стиль
Діти — неймовірні винахідники. Коли перед ними стоїть завдання дістатися до цікавого об'єкта, вони знаходять найкреативніші способи це зробити. Ось лише кілька поширених "некласичних" стилів:
- "Партизан" (повзання по-пластунськи): Дитина лежить на животі і пересувається, підтягуючись на руках, а ноги при цьому "волочаться" ззаду. Це один з найпоширеніших початкових стилів. Він чудово зміцнює м'язи рук, плечей та спини, готуючи тіло до наступного етапу — підйому на карачки.
- "Рак-відлюдник" (повзання задом наперед): Малюк стоїть навкарачки, але замість того, щоб рухатися вперед, відштовхується руками і їде назад. Це виглядає кумедно і часто викликає у батьків занепокоєння. Насправді, все логічно: м'язи рук у немовлят часто розвинені краще, ніж м'язи ніг, тому відштовхуватися їм легше, ніж підтягуватися. Зазвичай через деякий час дитина випадково робить рух уперед і розуміє, що так значно ефективніше.
- "Їзда на попі" (bottom scooting): Дитина сидить і пересувається, відштовхуючись ногами та руками. Такі діти часто пропускають етап стояння навкарачки. Цей стиль є варіантом норми, але іноді може свідчити про знижений тонус м'язів спини, тому варто проконсультуватися з педіатром, якщо це єдиний спосіб пересування дитини.
- "Жабка" (frog jump): Малюк стає навкарачки, а потім різко відштовхується ногами, здійснюючи невеликий стрибок уперед. Це енергійний і цілком нормальний спосіб пересування.
- "Перекочування": Деякі діти настільки вдосконалюють навичку перевертання, що використовують її як основний спосіб пересування, просто перекочуючись по кімнаті до своєї мети.
Головне — не стиль, а мета
Найважливіше, що батьки мають зрозуміти: будь-який із цих стилів (за умови, що він симетричний) є величезним досягненням! Він означає, що дитина вирішила складну задачу: вона побачила мету, захотіла до неї дістатися і знайшла спосіб скоординувати своє тіло для руху в просторі. Це свідчить про розвиток мотивації, планування та м'язової сили. Як ми вже писали у статті "Чому повзання — це суперсила", цей етап неймовірно важливий для розвитку мозку, і не так важливо, в якому саме стилі дитина отримує цей безцінний досвід.
А якщо дитина взагалі не повзає?
Так, і таке буває. Близько 10-15% абсолютно здорових дітей пропускають етап повзання і майже одразу переходять до фази "ходіння біля опори". Це також вважається варіантом норми. Якщо ваша дитина не повзає, але активно намагається вставати, стоїть і пересувається, тримаючись за меблі, — причин для хвилювання, швидше за все, немає. Вона просто обрала інший шлях для освоєння свого тіла.
Коли варто звернутися до лікаря? Червоні прапорці
Індивідуальність — це чудово, але є кілька моментів, на які варто звернути увагу і проконсультуватися з педіатром чи дитячим неврологом:
- Явна асиметрія. Це найважливіший маркер. Якщо дитина під час руху завжди використовує лише одну руку або одну ногу, а іншу підволікає чи залишає пасивною — це привід для консультації. Це може свідчити про різний тонус м'язів з правого та лівого боку тіла або про інші неврологічні особливості.
- Відсутність бажання рухатися. Якщо у віці 9-10 місяців дитина не робить жодних спроб пересуватися до іграшки чи до вас, лежить на одному місці і не виявляє цікавості до руху — це варто обговорити з лікарем.
- "Млявість" або, навпаки, "скутість". Якщо м'язи дитини здаються вам надто розслабленими або, навпаки, занадто напруженими, і це заважає їй рухатися, — це також привід для огляду.
У переважній більшості випадків унікальний стиль повзання вашої дитини — це лише прояв її індивідуальності. Ваше завдання — створити безпечний простір для досліджень і радіти кожному, навіть найдивакуватішому, руху вашого маленького першопрохідця. Про інші важливі етапи читайте у нашому гіді "Великі досягнення першого року".
